1.4

ПАРАДОКСИ ІНОЗЕМНОГО ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ. Частина ІІ

I.О. БУЛКІН

https://orcid.org/0000-0002-4674-2355

Nauka naukozn. 2018, 2(100): 45-67

https://doi.org/10.15407/sofs2018.02.045

Рубрика: Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу

Мова: Російська

Анотація: Проаналізовано ретроспективну динаміку загальної чисельності організацій — реципієнтів іноземних коштів у період 2006—2015 рр., обсягів іноземного фінансування науково-технічної діяльності, у тому числі в розрахунку на одну організацію — реципієнта коштів з цього джерела за групами наук, а також закордонне фінансування науково-технічної діяльності в Україні за відомствами — реципієнтами іноземних коштів, у період 2006—2016 рр., у постійних цінах 2015 року. За результатами аналізу цих показників визначено міру пріоритетності науково-технічних робіт, що виконуються в Україні, для зарубіжних замовників, у дисциплінарному та відомчому розрізі. В дисциплінарному розрізі в групі природничих наук пріоритетними можна вважати лише хімічні науки. В групі технічних наук до числа пріоритетів слід включити енергетичне машинобудування та приладобудування; до потенційних пріоритетів — створення авіаційної та ракетно-космічної техніки. У відомчому розрізі лідирують за пріоритетністю Державне космічне агентство України, концерн «Укроборонпром», Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Виявлено фактори, що обумовлюють вихід цих відомств (особливо МЕРТ) на пріоритетні позиції з точки зору іноземного фінансування, які визначають те, що в Україні відомча приналежність в більшій мірі гарантує стійкість зарубіжного фінансування, ніж дисциплінарна.

Ключові слова: організації — реципієнти іноземних коштів, дослідження і розробки, науково-технічні послуги, іноземне фінансування, закордонні замовники.

 Повний текст (PDF)