1.2

ПЛАТФОРМНА ЕКОНОМІКА ПРОСТОРОВИХ БІЗНЕС-ЕКОСИСТЕМ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ТРЕНД СТАЛОГО РОЗВИТКУ

І.К. БИСТРЯКОВ

https://orcid.org/0000-0001-6482-7099,

Д.В. КЛИНОВИЙ

https://orcid.org/0000-0002-3034-8097

Nauka naukozn. 2019, 3(105): 3-25

https://doi.org/10.15407/sofs2019.03.003

Рубрика: Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства

Мова: Українська

Анотація: Розглянуто концептуальні засади розбудови сучасних територіальних бізнес-екосистем на основі природних активів з використанням засобів та механізмів платформної економіки в умовах 4-ї промислової революції. Визначено сутність бізнес-екосистемного підходу до організації взаємодій влади, бізнесу і населення на базі інформаційно-технологічних платформ мережевої колаборації економічних суб’єктів у сфері використання природних активів. Окреслено коло потенційних учасників просторових бізнес-екосистем. Висвітлено базові ознаки та драйвери платформної економіки. Згідно з проективним підходом запропоновано 4-х квадранту просторово-часову модель упорядкування сталого розвитку з нелінійним управлінським циклом «мотивація» — «проектування» — «діяльність» — «результат». У цьому контексті розглянуто чотири основні стадії формування бізнес-екосистем — господарську, проектну, програмну та платформну. В рамках платформного підходу, з позиції організації діяльності територіальних бізнес-екосистем, запропоновано базові публічно-приватні формати управління сталим просторовим розвитком. Ключові слова: бізнес-екосистема, сталий розвиток, просторове управління, платформна економіка.

 

Посилання:

  1. Рифкин Дж. Третья промышленная революция: Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом. Пер. с англ. М.: Альпина нонфикшн, 2014. 410 с.
  2. Куликова Н.В. Создание экосистем бизнеса на основе крупных предприятий. Вестник Московской международной высшей школы бизнеса. 2016. № 2(6). С. 156—160.
  3. Андросик Ю. Н. Бизнес-экосистемы как форма развития кластеров. Труды БГТУ. 2016. № 7. С. 38—43.
  4. Moore J.F. Predators and prey: a new ecology of competition. Harvard Business Review. 1993. № 71. P. 76—86.
  5. Moore J.F. Business ecosystems and the view from the firm. The Antitrust Bulletin. 2006. Vol. 51. № 1. P. 31—75.
  6. Клейнер Г.Б. Системная экономика как платформа развития современной экономической теории. Вопросы экономики. 2013. № 6. С. 4—28.
  7. Солодилова Н.З., Маликов Р.И., Гришин К.Е. Конфигурационный подход к исследованию региональной экосистемы предпринимательства. Экономическая политика. Т. 13. № 5. С. 134—155.
  8. Rothschild M.L. Bionomics: Economy as Ecosystem. New York: Henry Holt & Company, 1995. 423 p.
  9. Arestis P., Sawyer M. The “New Economies” and Policies for Financial Stability. International Review of Applied Economics. 2012. Vol. 26. № 2. P. 147—160.
  10. Капіталізація природних ресурсів: моногр. / За заг. ред. М.А. Хвесика. Київ, 2014. 288 c.
  11. Інституціоналізація природно-ресурсних відносин: моногр. / За заг. ред. М.А. Хвесика. Київ, 2012. 400 с.
  12. Клиновий Д.В., Петровська І.О., Мороз В.В. Кластерно-корпоративний механізм державного управління розвитком природно-ресурсних територіально-господарських комплексів України. Вісник АМСУ. Серія: «Державне управління». 2014. № 1(10). С. 33—42.
  13. Хвесик М.А., Бистряков І.К. Форми та засоби реалізації сучасної парадигми сталого розвитку України. Бізнес, економіка, сталий розвиток, лідерство та інновації. 2018. № 1. С. 39—51.
  14. Агенція розвитку Мелітополя. URL: http://www.invest-melitopol.gov.ua/index.php/ome litopole/agentsiya-rozvitku-melitopolya (дата звернення: 16.05.2019).

Повний текст (PDF)