1.13

Історія створення системи політико-ідеологічного контролю друкованих видань в УРСР є малодослідженою та має свою специфіку. 6 червня 1922 року декретом Ради народних комісарів РРФСР було створено Головне управління у справах літератури та видавництв (Головліт), який відповідав за політику держави щодо цензури.

Постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 11 серпня 1922 р. було створено Головне управління зі справ друку (Головліт) Головполітпросвіти УРСР, основні завдання якого полягали в забезпеченні цензурного нагляду за публікаціями у пресі та у видавництвах художньої і наукової літератури. Для цього видавались спеціальні накази і постанови, де зазначалося, що саме підлягало вилученню та знищенню. Основним документом для цензорів був «Перелік відомостей, що не підлягають поширенню». Головліт забороняв видання і поширення матеріалів, що містили агітацію проти радянської влади, військові таємниці, порнографію, сприяли зростанню національного і релігійного фанатизму.

В липні 1946 р. постановою ЦК Компартії України та Ради міністрів УРСР було створено Головне управління у справах літератури і видавництв при Раді Міністрів УРСР. У 1949 р. Головліт СРСР склав перелік відомостей, заборонених для опублікування у відкритій пресі. Нові правила цензури передбачали жорсткі обмеження змісту друкованої літератури та повну заборону видань, які стосувались окремих питань, наприклад матеріалів з освоєння Арктики і Далекого Сходу, матеріалів про діяльність науково-дослідницьких та інших установ, які розробляли проблеми атомної енергетики, ракетної техніки. Засекречуванню підлягали здебільшого відомості економічного характеру, матеріали про розвиток науки і техніки.

Головліт УРСР та його структурні підрозділи в областях здійснювали так звані попередній та наступний контроль над видавничою діяльністю. Попередній контроль передбачав, що Головліт видавав дозвіл на випуск у світ книжок, періодичних видань, затвердження редакційних колегій: відповідальних редакторів, відкриття видавництв і затвердження їх редакційного складу, складання орієнтовного плану видавничої продукції (з визначенням обсягу і питомої ваги видань окремих жанрів і для окремих груп споживачів). Наступний контроль полягав у оцінці вже надрукованих видань і застосуванні каральних заходів у разі виявлення випадків порушення інструкцій.

Система здачі готових робіт до друку в Академії наук УРСР відповідала вимогам закону і полягала в тому, що при друкуванні наукових праць, можливість відкритого опублікування яких викликала сумніви, необхідно було подавати авторську довідку, в якій вказувалися використані при написанні роботи джерела і підтверджувалася можливість їх відкритого опублікування, акт експертної комісії у складі 3–5 фахівців у відповідній галузі знань, допущених до секретної роботі, затвердженої директором інституту. Цей акт підтверджував можливість відкритого опублікування роботи. Експертні комісії в кожному інституті призначалися наказом директора інституту та контролювалися ним. Крім того, на друкування окремих видань необхідно було рішення Редакційно-видавничої ради АН УРСР. Готові роботи з доданням цих документів пересилалися в Головліт, який виносив остаточне рішення про можливість відкритого опублікування [ЦДАГО України, ф. 1, оп. 24, спр. 780, арк. 229–230].

У 1948 р. з початком «холодної війни» було посилено заходи секретності щодо змісту друкованих праць Академії наук УРСР. Головліт УРСР активно втручався у цензуру видань академічного видавництва. Свої претензії щодо секретності відомостей у виданнях АН УРСР Головліт УРСР виклав у доповідній записці на ім’я секретаря ЦК КПУ А.Д. Назаренка. Перевіркою відділу науки і вищих навчальних закладів ЦК КПУ встановлено факти порушень секретності та втручання Головліту УРСР у видавничу діяльність АН УРСР і запропоновано заходи з вирішення цього питання. Для публікації пропонуються архівні документи з Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України). Документи подано мовою оригіналу в хронологічному порядку. Через відсутність заголовків у документах № 1 та № 2 наведено авторські заголовки.