ПОЛОЖЕННЯ про етику наукових публікацій в міжнародному науковому журналі «Наука та наукознавство»

ПОЛОЖЕННЯ

про етику наукових публікацій

в міжнародному науковому журналі «Наука та наукознавство»

          Редакційна колегія наукового журналу «Наука та наукознавство» у своїй роботі керується міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають поняття порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями та запобігання можливим конфліктам інтересів та ін.

          Редакція в свою чергу послуговується рекомендаціями Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics) та, зокрема, керівництвом з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, а також спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб.

          Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових рецензування статей та видання журналу.

1. Обов’язки авторів

Автори повинні усвідомлювати, що несуть персональну відповідальність за наданий текст рукопису, що передбачає дотримання таких принципів:

1. Надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві, шахрайські або фальсифіковані затвердження прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.
2. На вимогу Редакційної колегії надавати вихідні дані для редакторського огляду. Автори повинні надати вільний доступ до таких даних і зберігати ці дані протягом розумного часу після їх опублікування.

3. Гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.

4. Усвідомлювати, що автор(и) несе(уть) первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження.

5. Визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, у статті повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали якесь значення при проведенні дослідження. Інформація, отримана в приватному порядку шляхом розмови, листування та обговорення з третіми особами, не повинна використовуватися без відкритого письмового дозволу від представника її джерела. Всі джерела повинні бути відкритими. Навіть якщо використовуються письмові чи ілюстративні матеріали великого числа людей, дозвіл на це має бути отримано і представлено в редакцію.

6. Представляти в журнал тільки оригінальний рукопис. Не надавати в журнал статтю, яка була відправлена в інший журнал і перебуває зараз на розгляді, а також статтю, опубліковану раніше в іншому журналі. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на свою більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.

7. Гарантувати правильний склад списку співавторів роботи. У числі співавторів статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний інтелектуальний внесок в її концепцію, структуру, а також у проведення або інтерпретацію результатів представленої роботи. Іншим особам (чи організаціям), які брали участь в деяких аспектах роботи, має бути висловлена подяка. Автор повинен також гарантувати, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалюють його і згодні з її поданням до публікації. Усі зазначені в статті автори повинні нести публічну відповідальність за зміст статті. Якщо стаття є мультидисциплінарною роботою, співавтори відповідають кожен за свій особистий внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат. Серед співавторів неприпустима вказівка осіб, які не брали участі в дослідженнях.

8. У разі виявлення істотних помилок або неточностей в статті на етапі її розгляду або після її опублікування негайно повідомляти про це редакцію журналу і приймати спільне рішення про визнання помилки та/або її виправлення в максимально короткі терміни. Якщо редакції журналу стане відомо, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно підготувати для публікації в журналі повідомлення про відповідні виправлення помилок, або ж представити редакції докази правильності представленої їм інформації.

9. Автор повинен чітко вказувати в своїй роботі про ситуацію, коли дослідження пов’язані з хімічними речовинами, фізико-хімічними процесами або обладнанням, під час роботи з якими існує ризик для здоров’я людини або тварини. Якщо дослідження передбачають використання тварин або людини як піддослідних, автор повинен гарантувати, що всі процедури були проведені згідно з відповідними законами та інституційними принципами, як і те, що відповідні державні установи схвалили їх. Представлена стаття повинна включати заяву та підтвердження від відповідних інстанцій про згоду на експерименти з людьми. Право людини, що задіяна в експерименті, на конфіденційність завжди має дотримуватись.

10. Указувати в своїх рукописах усі джерела фінансової підтримки проекту, інформацію про роботодавця, патентні заявки/реєстрації, гранти та інші види фінансування.

11. Розкривати в своїх роботах інформацію про будь-які суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. Усі потенційні конфлікти інтересів повинні бути розкриті на якомога більш ранній стадії.

2. Етичні принципи в діяльності рецензента

          Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. При оцінці статті рецензент повинен бути неупередженим та дотримуватися таких принципів:

1. Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті, а головному редактору – прийняти рішення про публікацію.

2. Рецензент, який не вважає себе фахівцем в області тематики статті або знає, що не зможе своєчасно представити рецензію на статтю, повинен сповістити про це головного редактора і відмовитися від рецензування.

3. Рецензентом не може бути автор або співавтор представленої на рецензію роботи. Це стосується також наукових керівників здобувачів наукового ступеня та/або співробітників підрозділу, в якому працює автор.

4. Будь-який рукопис, отриманий експертом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом. Його не можна обговорювати з іншими особами, за винятком зазначених осіб.

5. Рецензент повинен бути об’єктивним. Неприпустимо робити в рецензії персональні зауваження автору. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко й аргументовано.

6. Рецензент повинен виявляти опубліковані статті, які мають відношення до рецензованої статті і не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновок або аргумент з рецензованої статті вже зустрічалися раніше

в літературі, має супроводжуватися точним бібліографічним посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора на значну подібність або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.

7. У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективного розгляду авторської статті.

8. Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування уже надрукованих в літературі статей з даної тематики.

9. Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності.

10. Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи при наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними зі статтею.

3. Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії

          Члени редакційної колегії і редакція журналу несуть відповідальність за оприлюднення наданого рукопису, керуючись такими основоположними принципами:

1. При прийнятті рішення про публікацію головний редактор наукового журналу керується достовірністю поданих даних та науковою значимістю розглядуваної роботи.

2. Головний редактор не повинен мати власних інтересів стосовно статей, які він відхиляє чи приймає.

3. Головний редактор журналу несе відповідальність за рішення про те, які з поданих статей будуть прийняті до публікації, а які відхилені. При цьому він керується політикою журналу і дотримується юридичних засад, попереджуючи порушення авторських прав і плагіат.

4. Головний редактор оцінює подану статтю виключно за її науковим змістом, безвідносно до расової приналежності авторів, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, походження, соціального стану або політичних поглядів.

5. Головний редактор, співробітники редакційно-видавничої групи і члени редакційної колегії журналу не повинні повідомляти інформацію про представлену в журнал статтю нікому, крім автора(ів), призначених та потенційних рецензентів, інших співробітників редакції та (за необхідності) видавця.

6. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися головним редактором, співробітниками редакції, членами редакційно-видавничої групи чи редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди).

7. Головний редактор не повинен допускати до публікації представлену статтю, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.

8. Стаття, в разі прийняття її до опублікування, розміщується у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами.

9. Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. При виявленні конфліктної ситуації вони повинні приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.

10. Головний редактор, співробітники редакції чи редакційно-видавничої групи журналу повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.

4. Принципи професійної етики в діяльності видавця

          Видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських робіт, дотримуючись таких основоположних принципів і процедур:

1. Сприяти виконанню етичних обов’язків редакцією, редакційно-видавничою групою, редакційною колегією, рецензентами і авторами відповідно до даних вимог.

2. Надавати підтримку редакції журналу у розгляді претензій до етичних аспектів публікованих матеріалів і допомагати взаємодіяти з іншими журналами та/або видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів.

3. Дотримуватися положення, що діяльність журналу не є комерційним проектом і не має на меті одержання прибутку.

4. Сприяти процесу опублікування виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень, коли це необхідно.

5. Надавати редакції журналу можливість відкликати публікації, які містять плагіат і недостовірні дані.

Положення про етику наукових публікацій

затверджено

головним редактором
журналу “Наука та наукознавство”