ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ ВІДНОВЛЕННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
О.С. Попович
https://orcid.org/0000-0001-5906-8358
О.П. КОСТРИЦЯ
https://orcid.org/0000-0002-1585-7264
Nauka naukozn. 2024, 4(126): 12—21
https://doi.org/10.15407/sofs2024.04.012
Рубрика: Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Мова: Українська
Анотація: Викладені в статті результати є продовженням аналізу наданих інститутами Національної академії наук (НАН) України щорічних даних про вікову структуру науковців у 2021—2023 рр. Для цього дослідження використано дані, представлені у вигляді кількості осіб кожного окремого віку в межах 20—100 років. Це дало змогу вдатися до більш спрощеної (а тому точнішої) модифікації ендогенного методу прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки без необхідності робити певні припущення. Отримано прогнозні оцінки можливого відновлення кадрового потенціалу НАН України для трьох варіантів молодіжного поповнення: 1) припинення щорічного спаду кількості нових дослідників, який відбувається в останні роки; 2) щорічне зростання поповнення, яке подвоюється кожні п’ять років; 3) зростання щорічного поповнення на 40 %. Усі ці варіанти прогнозних оцінок можна вважати оптимістичними, оскільки в них враховано тільки втрати внаслідок природної смертності, тобто вони ґрунтуються на припущенні про можливість зміни статусу наукового працівника НАН України, завдяки чому дослідники припинять звільнятися з її установ у пошуках кращих умов роботи і оплати праці. Але виявилось, що перший варіант (стабілізація поповнення) не дає підстав сподіватися на припинення падіння загальної чисельності науковців. Це означає, що вимирання української науки вже поширилося на НАН України, яка досить довгий час намагалася попри всі скорочення зберегти науковців. Не викликає оптимізму і другий варіант — навіть таке досить істотне збільшення поповнення як подвоєння кожні 5 років не може здолати запрограмованість наявної вікової структури дослідників на вимирання протягом принаймні 5—7 років. Нарощувати чисельність науковців можна швидшими темпами, реалізуючи третій варіант, хоча зробити це можна тільки наважившись на екстраординарні заходи, які сформували б у свідомості не тільки політиків, а й широкої громадськості глибоке переконання в тому, що від відродження вітчизняної науки залежить майбутнє країни, зробили би професію дослідника однією з найбільш престижних, а також стимулювали би створення з цією метою міжнародних благодійних фондів, залучення висококваліфікованих дослідників з-за кордону.
Ключові слова: вікова структура, кадровий потенціал, Національна академія наук України, молодіжне поповнення, науковці НАН України.
Список літератури
1. Попович О.С., Міщук О.М., Костриця О.П. Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021—2023 рр. викликає тривогу. Вісник НАН України. 2024. № 6. С. 3—13. https://doi.org/10.15407/visn2024.06.003
2. Загородній А.Г. Про основні результати діяльності Національної академії наук України у 2023 році та завдання наступного періоду: Звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 24 квітня 2024 р. Вісник НАН України. 2024. № 5. С. 10—17. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.010
3. Попович О.С., Костриця О.П. Прогнозні оцінки еволюції вікової структури і чисельності дослідників в Україні на найближче десятиріччя. Наука та наукознавство. 2017. № 1. С. 48—59. https://doi.org/10.15407/sofs2017.01.048
4. Попович А., Кострица Е. Эволюция кадрового потенциала науки: прогноз и регулирование. Рига: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2018. 82 c.
5. Курбатов Д. Про перебудову наукової сфери в Україні. Світогляд. 2024. № 19 (3). С. 4—8. URL: https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2024-19-3/svitoglyad-3-2024-yats-04.pdf (дата звернення: 25.09.24).
6. Локтєв В. Національній академії наук — 105! Несвяткові думки. Вісник НАН України. 2023. № 11. С. 18—27. https://doi.org/10.15407/visn2023.11.018
7. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. 2-изд., доп. и перераб. Киев: Наук. думка, 1970.
