1.7

ДІЯЛЬНІСТЬ ВИДАТНОГО БОТАНІКА Є.П. ВОТЧАЛА (1864—1937) В АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Г.В. СОЛДАТОВА
https://orcid.org/0000-0003-2259-2046

Nauka naukozn. 2021, 1(111): 81-93
https://doi.org/10.15407/sofs2021.01.081

Рубрика: Історія науки і техніки
Мова: Українська
Анотація: У статті висвітлено основні напрями діяльності видатного ботаніка та фізіолога рослин, академіка Євгена Пилиповича Вотчала (1864—1937) в Академії наук України (Українській академії наук (УАН), Всеукраїнській академії наук (ВУАН), Академії наук УСРР). Джерельну базу дослідження складають звітні матеріали Академії наук України (УАН/ВУАН), монографічні праці, статті, інформація з видань з історії НАН України. Актуальність теми зумовлена як відсутністю комплексного дослідження діяльності академіка ВУАН Є.П. Вотчала, так і недостатністю висвітлення в літературі наукової спадщини вченого, яка мала значний вплив на розвиток різних галузей ботанічної науки, сільського господарства та промисловості України.

Автором вперше проаналізовано звіти ВУАН за 1921—1923 рр. та 1925—1927 рр. в контексті висвітлення діяльності Є.П. Вотчала в ВУАН. В результаті пошуку визначено роль вченого у становленні Академії, створенні мережі її науково-дослідних установ, розробленні нових напрямів досліджень. Узагальнено внесок Є.П. Вотчала у заснування науково-дослідних установ в Українській СРР.

Показано внесок Є.П. Вотчала в розвиток фізіології рослин в Україні; окреслено коло фундаментальних, теоретичних і прикладних проблем, над якими він працював: електрофізіологія, водний баланс і фізіологія деревних порід, посухостійкість, фізіологія фотосинтезу. Підкреслено вплив науково-організаційної роботи Є.П. Вотчала на вирішення багатьох важливих сільськогосподарських проблем, розвиток терпентинної промисловості та лісового господарства.

Відзначено роль Е.П. Вотчала в роботі Сільськогосподарського вченого (наукового) комітету. Висвітлено основні напрями роботи Кафедри біології сільськогосподарських культур та лісових рослин при ВУАН. Згадано про внесок академіка Є.П. Вотчала в діяльність Інституту ботаніки ВУАН.

Підкреслено ключову роль науковця в організації терпентиново-підсочного виробництва та започаткуванні нової наукової галузі — екологічної та польової фізіології рослин. Охарактеризовано головні напрями його наукової діяльності в контексті вивчення екологічної фітофізіології: закономірності руху води в рослині, посухостійкість сільськогосподарських культур, еколого-фізіологічні дослідження фотосинтезу, особливості польової фізіології рослин.

Ключові слова: Всеукраїнська академія наук, фізіологія рослин, Кафедра біології сільськогосподарських культур та лісових рослин, посухостійкість, сільськогосподарські рослини.

Список літератури

  1. Григорюк І.П. Євген Пилипович Вотчал — засновник наукової школи фізіологів рослин і ботаніків. Біоресурси і природокористування. 2014. Т. 6. № 5—6. С. 197—202.
  2. Вотчал-Словачевська В.Є., Костюк Г.Г. Євген Пилипович Вотчал. К.: Наукова думка, 1991. 148 с.
  3. Вергунов В.А. Національній академії аграрних наук України — 85: віхи історії. Вісник аграрної науки. 2016. № 5. С. 72—77. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201605-15
  4. Вергунов В.А., Григорюк І.П., Лютова Т.І. Євген Пилипович Вотчал — засновник української школи фізіологів рослин і ботаніків. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2005. № 2. С. 171—178.
  5. Христова Т.Є. Формування екологічного напрямку фітофізіології в Україні. Екологія та ноосферологія. 2008. Т. 19. № 1—2. С. 154—158.
  6. Христова Т.Є., Мусієнко М.М. Наукова спадщина Євгена Пилиповича Вотчала (до 145-річчя від дня народження). Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 3. С. 268—273.
  7. Кульчицький С.В., Павленко Ю.В., Руда С.П., Храмов Ю.О. Історія Національної академії наук України 1918—1998. К.: Фенікс, 2000. 527 с.
  8. Пирожков С.І., Дубровіна Л.А. Видатні організатори академічної науки. До 150-річчя НАН України. Вісник НАН України. 2018. № 11. С. 18—33. https://doi.org/10.15407/visn2018.11.018
  9. Збірник праць Комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Києві. К.: Друк. Укр. наук. т-ва, 1919. 128 с.
  10. Звідомлення за 1921 рік. Всеукраїнська Академія наук. Берлін: вид-во Української молоді, 1923. 76 c.
  11. Звідомлення за 1922 рік. Всеукраїнська Академія наук. Прага: вид-во Української молоді, 1925. 70 с.
  12. Звідомлення Всеукраїнської Академії наук у Київі за 1923 рік: з нагоди п’ятиріччя існування Академії 1918—1924. Всеукраїнська Академія наук. К.: Друк. Всеукр. Акад. наук, 1924. 166 с.
  13. Звідомлення Української Академії наук у Київі за 1925 рік. Всеукраїнська Академія наук. К.: Друк. Української Академії наук, 1926. 80 с.
  14. Звідомлення Всеукраїнської Академії наук у Київі за 1927 рік. Всеукраїнська Академія наук. К.: Друк. Всеукраїнської Академії наук, 1928. 146 с.
  15. Звідомлення Української Академії наук у Київі за 1926 рік. Українська Академія наук. К.: Друк. Української Академії наук, 1927. 132 с.
  16. Кекух А.М. Подсочка сосны: К.: Изд-во АН УССР, 1951. 40 с.
  17. Кекух А.М., Гаврис Ю.А., Крамаренко Ф.Л. Подсочка сосны. М.: Гослестехиздат, 1938. 64 с.
  18. Льовшин А.М. Академік Євген Пилипович Вотчал (1864—1937). Біографія і огляд робіт. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1938. № 16(24). С. 197—209.

Повний текст (PDF)