МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЧЕРНОЯРОВ — ЦИТОЛОГ-ЕМБРІОЛОГ, ПРЕДСТАВНИК НАУКОВОЇ ШКОЛИ АКАДЕМІКА С.Г. НАВАШИНА (ДО 135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Н.В. ЧУВІКІНА
https://orcid.org/0000-0002-4069-2406
О.Л. РУБЦОВА
https://orcid.org/0000-0002-4255-8307
Nauka naukozn. 2024, 4(126): 95—108
https://doi.org/10.15407/sofs2024.04.095
Рубрика: Історія науки і техніки
Мова: Українська
Анотація: Викладено результати дослідження життя та наукової діяльності М.В. Черноярова — цитолога-ембріолога, представника наукової школи академіка С.Г. Навашина. Виділено чотири періоди життя та наукової діяльності М.В. Черноярова: 1909—1917 рр., 1921—1923 рр., 1923—1943 рр., 1947—1964 рр. Під час навчання в Київському університеті у 1909—1915 рр. студент М.В. Чернояров розпочав наукові дослідження з цитології та ембріології покритонасінних рослин під керівництвом свого викладача С.Г. Навашина. У 1914 р. Михайло Чернояров був нагороджений золотою медаллю за студентську наукову роботу, під час навчання в університеті опублікував дві наукові статті. У 1921—1923 рр. М.В. Чернояров працював від керівництвом академіка В.І. Липського у Ботанічному саду Всеукраїнської академії наук. З 1923 по 1943 рік викладав у різних вищих навчальних закладах Києва і досліджував редукційний поділ у рослин. З ім’ям М.В. Черноярова пов’язаний початок систематичних наукових досліджень на кафедрі біології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, яку він очолював з 1930 по 1939 рік. У цей період М.В. Чернояров написав найбільш значущі наукові праці, які зробили його ім’я достатньо відомим серед дослідників не лише на батьківщині, а й за кордоном. У 1926 р. вченого обрано членом Німецького ботанічного товариства. У 1931 р. М.В. Чернояров отримав запрошення взяти участь у VI Міжнародному конгресі генетиків у США, але поїхати на конгрес не зміг, хоча його доповідь було включено до програми. У 1947—1964 рр. М.В. Чернояров працював у Ботанічному саду АН УРСР (нині — Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України), де досліджував метаморфоз пластид в онтогенезі за різних умов розвитку в зв’язку з інтродукцією деревних рослин та допомагав аспірантам в опануванні методів цитологічних та ембріологічних досліджень.
Ключові слова: М.В. Чернояров, С.Г. Навашин, В.І. Липський, цитологія, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України.
Список літератури
1. Романець О.В. Наукова школа С.Г. Навашина в галузі цитогенетики. Наука та наукознавство. 2013. № 1. С. 112—122.
2. Чувікіна Н.В., Клименко С.В. Вони будували сад: біографічний довідник. Київ: Цукор України, 2009. С. 53.
3. Кикоть С. Київський період життя та наукової діяльності професора С.Г. Навашина (1894—1915 рр.). URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/213 (дата звернення: 16.02.2024).
4. Білокінь І. Київський ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна. Труды Ботанического сада им. А.В. Фомина. 1949. № 20. С. 213—222.
5. Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна: путівник-довідник / За ред. І.П. Білоконя. Київ: Вид-во Київського університету, 1968. С. 10—12.
6. Українська академія наук. Звідомлення за 1921 рік. Берлін: Вид-во української молоді, 1923. С. 39—40.
7. Історія Академії наук України. 1918—1923: документи і матеріали. Київ: Наук. думка, 1993. С. 513—544.
8. Поддубная-Арнольди В.А. К истории цитоэмбриологии растений. Из истории биологии. 1973. Вып. 3. С. 3—40.
9. Proceedings of the Sixth International Congress of Genetics, Ithaca, New York. 1932. 367 p. URL: http://www.esp.org/books/6th-congress/facsimile/ (дата звернення: 15.02.2024).
10. Tschernoyarow M. Über die Chromosomenzahl und besonders beschaffene Chromo somen im Zellkerne von Najas major. Ber. deu. Bot. Gesell. 1914. No. 32. S. 21—27. https://doi.org/10.1111/j.1438-8677.1914.tb07611.x
11. Левитский Г.А. Материальные основы наследственности. Киев: Гос. изд-во Украины, 1924. 166 с.
12. Чернояров М.В. Новые данные в эмбриологии Myosurus minimus L. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1915. Т. XXIV. C. 95—170.
13. Черевченко Т.М., Чувікіна Н. В., Кваша В.В. Роль Володимира Іполитовича Липського в розробці наукових основ Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Інтродукція рослин. 2003. № 4. С. 25—29.
14. Липський В.І. Ботанічний сад Української Академії наук і його завдання. Ювілейний збірник на пошану акад. Д.І. Багалія. Київ: Вид-во Академії наук, 1927. С. 1—53.
15. Чернояров М.В. Нові факти в редукційному діленні у Najas major All. та їх значення для хромозомних теорій спадковості. Вісник Київського ботанічного саду. 1927. Вип. 5—6. С. 107—147.
16. Чернояров М.В. Про нову подробицю в розвитку пилка у Najas major All. За спостереженням in vivo. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 77—81.
17. Любименко В.Н. Успехи советской ботаники за 15 лет. Природа. 1932. № 11— 12. С. 1078—1099.окументи і матеріали. Київ: Наук. думка, 1993. С. 513—544.
