1.3

ПРО КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ПІЗНАННЯ

 

В.К. ЩЕРБІН

Nauka naukozn. 2019, 4(106): 24-36

https://doi.org/10.15407/sofs2019.04.024

Рубрика: Актуальні проблеми сучасної науки

Мова: Російська

Анотація: У статті розглядається проблема виявлення і систематизації категоріальних засобів, необхідних для аналізу використовуваних у науково-технічній сфері технологічних ланцюгів пізнання. Основною метою статті є демонстрація того, чим відрізняються такі ланцюги один від одного залежно від а) структурних характеристик ланцюгів; б) тематики і жанру наукового дискурсу, у рамках якого використовується той або інший ланцюг. На матеріалі наукових дискурсов (колективна наукова монографія, кореспондентська стаття в науковій газеті, проблемна стаття в науковому журналі), що відрізняються за тематикою і жанром, проведено дискурс-аналіз різних видів технологічних ланцюгів знання (логічна схема; ланцюг спадкоємності знань; наукомістка технологія із замкнутим циклом; глобальні, пов’язані і кептивні ланцюги створення вартості), які лежать в основі механізму функціонування як традиційної дисциплінарної науки, так і сучасної технонауки. Зафіксовано нещодавні зміни у складі вказаних технологічних ланцюгів пізнання, обумовлені зміною традиційної дисциплінарної науки сучасною технонаукою. Наведено основні визначення сучасної технонауки, що розкривають її елементний склад і організаційні особливості. Висунуто гіпотезу, що складний механізм функціонування сучасної технонауки і новітні технологічні ланцюги пізнання, які лежать в його основі, можуть бути виявлені та описані в результаті використання категоріального аналізу в його широкому розумінні, у рамках якого застосовуються філософські категорії, загальнонаукові категоріальні поняття і конкретно-наукові категоріальні поняття. Розкрито загальні та специфічні елементи у складі вказаних категоріальних засобів. Продемонстровано конкретний приклад проведення комплексного категоріального аналізу механізму функціонування сучасної технонауки і технологічних ланцюгів пізнання, що лежать в її основі.

Ключові слова: дисциплінарна наука, сучасна технонаука, технологічні ланцюги пізнання, філософські категорії, загальнонаукові категоріальні поняття, конкретно-наукові категоріальні поняття.

Посилання:

1.Старжинский В.П. Конструктивная методология: от фундаментального естествознания и инженерии к паркам высоких технологий // Академик Широканов Дмитрий Иванович: философия, методология, познание. Мн.: Право и экономика, 2016. С. 246—253.

2.Корчинский Дм. Предисловие // Почепцов Г. Революция com. Основы протестной инженерии. М.: Изд-во «Европа», 2005. C. 3—6.

3.Социальные технологии межсекторного взаимодействия в современной России: учебник / Под общ. ред. А.С. Автономова. М.: Фонд НАН, 2003.

4.Лахвич Ф.А. Биоорганическая химия: через изучение биомолекул и молекулярных механизмов жизнедеятельности к созданию препаратов для медицины и сельского хозяйства // Первопроходец белорусского конкурсного финансирования науки (БРФФИ: 1991—2006) / Под общ. ред. В.А. Орловича. Мн.: Белорусская наука, 2007. C. 409—419.

5.Понарина Е. Приоритет 01: В сфере инноваций государству пора переходить от политических концепций к конкретным действиям. Поиск. 2005. № 51. C. 11—12.

6.Иваницкий Г.Р. Новый старт или последний финиш? Вестник Российской академии наук. 2000. Т. 70, № 3. С. 203—213.

7.Емельянович И. Нематериальные активы в цепочках создания стоимости. Наука и инновации. 2019. № 5. С. 33—37.

8.Степин В.С. Изменения в структуре науки и современный статус фундаментальных исследований // Наука России. От настоящего к будущему / Под ред. В.С. Арутюнова, Г.В. Лисичкина, Г.Г. Малинецкого. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. C. 150—157.

9.Конвергенция биологических, информационных, нано- и когнитивных технологий: вызов философии (материалы «круглого стола»). Вопросы философии. 2012. № 12. C. 3—23.

10.Philosophy of Technology and Engineering Sciences: Volume 9 (Handbook of the Philosophy of Sciences in 16 volumes). Amsterdam: Elsevier, 2009.

11.Юдин Б.Г. Точка зрения искусственного // Познающее мышление и социальное действие (наследие Г.П. Щедровицкого в контексте отечественной и мировой философской мысли) / Кузнецова Н.И. (ред.-сост.). М.: Ф.А.С.-медиа, 2004. C. 306—335.

12.Харари Ю.Н. Sapiens. Краткая история человечества. Пер. с англ. М.: Синдбад, 2018.

12.Харари Ю.Н. Homo Deus. Краткая история будущего. Пер. с англ. М.: Синдбад, 2019.

  1. Огурцов А.П. Категории // Новая философская энциклопедия: в 4-х т. Т. 2. М.: Мысль, 2001. С. 229—233. https://doi.org/10.1023/A:1004832330130
  2. Широканов Д.И. Философские категории в естественнонаучном познании // Академик Широканов Дмитрий Иванович: философия, методология, познание. Мн.: Право и экономика, 2016. С. 628—665.

16.Мостепаненко М.В. Философия и физическая теория. Л.: Наука, 1969.

17.Куиш А.Л. Категории физической науки в свете категорий философского знания // Философские категориальные структуры в научном познании. К 90-летию академика НАН Беларуси, доктора философских наук, профессора Дмитрия Ивановича Широканова: сб. тез. и прогр. Мн.: Ин-т философии НАН Беларуси, 2019. С. 33.

18.Мишук С.С. Эвристические функции категорий «пространство» и «время» в современных космологических концепциях // Философские категориальные структуры в научном познании. К 90-летию академика НАН Беларуси, доктора философских наук, профессора Дмитрия Ивановича Широканова: сб. тез. и прогр. Мн.: Ин-т философии НАН Беларуси, 2019. С. 35—36.

19.Философские категориальные структуры в научном познании. К 90-летию академика НАН Беларуси, доктора философских наук, профессора Дмитрия Ивановича Широканова: сб. тез. и прогр. Мн.: Ин-т философии НАН Беларуси, 2019.

20.Новый политехнический словарь / Под ред. А.Ю. Ишлинского. М.: БРЭ, 2003.

21.Старжинский В.П., Цепкало В.В. На пути к обществу инноваций. 2-е изд. Мн.: РИВШ, 2017.

22.Методологические проблемы истории: учебное пособие / Под общ. ред. В.Н. Сидорцова. Мн.: Тетрасистемс, 2006.

23.Витязь П.А., Щербин В.К. Современная технонаука — результат конвергенции новых форм организации научных исследований // Национальные академии наук: современное состояние, проблемы, перспективы развития и приоритеты сотрудничества в рамках МААН: мат. междунар. симп. (Киев, Украина, 6—7 июня 2019 г.).

24.Сухотин А.К. Парадоксы науки. М.: «Молодая гвардия», 1978.

25.Козлов Б.И. Выступления на заседании «круглого стола» «Государственные научные фонды в России: деятельность, проблемы, перспективы». Науковедение. 2000. № 1. С. 7—36.

26.Богдан Н.И., Корзун Т.С. Опыт реформирования инновационной политики в новых странах ЕС и странах-кандидатах на вступление в ЕС. Наука и инновации. 2005. № 8. С. 62—69.

27.Оболенская Л.В., Зудина А.Б. Технологическая функция российской науки: проблема проектирования карты технологических дорог // Наука в условиях глобализации: сб. статей / Под ред. А.Г. Аллахвердяна, Н.Н. Семеновой, А.В. Юревича. М.: Логос, 2009. С. 221—240.

28.Достанко А.П., Баранов В.В. Эволюция технологий // Великие преобразователи естествознания: Леонардо да Винчи: XVIII междунар. чтения (20—21 ноября 2002 г., Минск): тез. докл. / Отв. ред. И.Ф. Габрусь. Мн.: БГУИР, 2002. С. 6—8.

Повний текст (PDF)