1.6

МОЛОДЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ПРО РЕФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЇ

О.С. ПОПОВИЧ
https://orcid.org/0000-0001-5906-8358

С.О. ЖАБІН
https://orcid.org/0000-0003-2857-9686

В.І. КЛІМЕНКОВА
https://orcid.org/0000-0003-2147-6369

Nauka naukozn. 2021, 2(112): 64-76
https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.064

Рубрика: Актуальні проблеми сучасної науки
Мова: Українська
Анотація: Статтю присвячено проблемі реформування Національної академії наук України, яка залишається актуальною протягом останніх 30 років. Виходячи з того, що для збереження академічної науки як центральної частини національної інноваційної системи необхідним є поповнення її молоддю та забезпечення спадкоємності в науці, в 2021 році авторами проведено соціологічне опитування молодих вчених. Мета дослідження — виявити та узагальнити думки молодих учених, які працюватимуть в науці в найближчі 20—30 років, щодо питань забезпечення умов плідної праці, підвищення престижності наукової професії та реформування НАН України. Стаття присвячена в основному аналізу відповідей респондентів на питання «Чи поділяєте Ви думку про необхідність реформування НАН України? Вкажіть, яким чином має проходити реформа». Проаналізовано відповіді 350  респондентів із загальної чисельності 2082 дослідників віком до 35 років (що працювали в НАН Україні на момент проведення опитування), які заповнили поміщену у відкритому доступі Google-анкету.

Відзначено значне розходження думок респондентів щодо необхідності реформування НАН України: 58 % вважають, що реформування необхідно, 21,1 % відповіли, що потреби в цьому немає, 14 % сумніваються, і їм важко відповісти на це питання. Переважна більшість респондентів вважає, що вкрай недостатнє фінансування є причиною багатьох негараздів і проблем. Хоча більшість респондентів висловилась за реформування НАН України, їх уявлення про те, якою повинна бути ця реформа, виявились досить різними, а часом прямо протилежними — від пропозицій не поспішати з реформами до їх кардинального прискорення, або від застережень щодо неприпустимості передачі інститутів Академії до університетів до вимоги, щоб НАН України перебрала на себе від МОН повноваження з управління науковою сферою, зокрема контролю атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. На думку багатьох респондентів, ключовим напрямом реформування має стати дебюрократизація управління наукою.

На підставі результатів опитування автори зробили низку висновків: значна частина молодих дослідників НАН України відчуває потребу в реформуванні, хоча їхня частка істотно зменшилась порівняно з 2004 роком; серед респондентів немає єдності поглядів щодо напрямів реформування і втрачається схильність  до «реформування заради самого реформування»; стан НАН України викликає занепокоєння у значної частки молодих учених, і тому вони потенційно готові взяти на себе відповідальність за розвиток академічної науки в Україні; окремі пропозиції респондентів можна реалізувати лише за участі та підтримки держави (наприклад, у частині збільшення обсягу фінансування науки); деякі пропозиції вимагають зміни управлінських методів і процедур на рівні Президії НАН України і наукових інститутів, інші — свідчать про необхідність оздоровлення соціально-психологічної атмосфери і дотримання етичних норм у суспільстві, включаючи наукове співтовариство.

Ключові слова: молоді дослідники, опитування, респондент, реформування НАН України, фінансування, ради молодих учених.

Список літератури

  1. Маліцький Б.А. Науково-технологічний потенціал України: сучасний стан та перспективи розвитку. Наука та наукознавство. 2015. № 2. С. 34—43.
  2. Malitsky B., Kavunenko L. Search of Talent Youth for Science: Experience of Ukraine and Other Post Soviet Countries. NATO Security Through Science, Series E Human and Societal Dynamics, 2007. 325 p.
  3. Попович О.С., Костриця О.П. Прогнозні оцінки еволюції вікової структури і чисельності дослідників в Україні на найближче десятиріччя. Наука та наукознавство. 2017. № 1(95). С.48—59. https://doi.org/10.15407/sofs2017.01.048
  4. Попович О.С., Костриця О.П. Відновлення наукового потенціалу української науки: необхідність і реальні перспективи. Наука та інновації. 2017. № 4. том 13. С. 5—13. https://doi.org/10.15407/scin13.03.005
  5. Попович А.С., Кострица Е.П. Эволюция кадрового потенциала науки: прогноз и регулирование. Рига, LAP LAMBERT Akademic Publishing RU, 2018. 82 c.
  6. Кострица Е.П. О влиянии возрастной структуры научных кадров на динамику их численности. Материалы Международ. симп. «Национальные академии наук: современное состояние, перспективы развития, и приоритеты сотрудничества в рамках МААН» (6—7 июня 2019 г.). Киев: Наш формат, 2019. С. 170—173.
  7. Попович О.С., Костриця О.П. Посилення негативних тенденцій в динаміці кадрового потенціалу НАН України. Наука та наукознавство. 2020. № 1(107). С. 22—33. https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.022
  8. Маліцький Б.А., Кавуненко Л.П., Ісакова Н.Б., Красовська О.В., Грига В.Ю. Функціонування і перспективи розвитку Національної академії наук України. (Короткий звіт про результати соціологічного опитування вчених). Київ: ЦДНТПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, 2005. 36 с.
  9. Жабін С.О., Казьміна О.П., Вашуленко О.С., Соснов О.С. Аналіз даних соціологічного дослідження молодих вчених НАН України у 2015 році. Наука та наукознавство. 2016. № 2. С. 62—77.
  10. Жабін С.О., Васильєв Г.С., Казьміна О.П., Соснов О.С., Білецький О.О. Професійні та соціальні проблеми науково-освітянської молоді за результатами соціологічного опитування (на прикладі НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»). Наука та інновації. 2017. № 13. С. 19—37. https://doi.org/10.15407/scin13.05.019

Повний текст (PDF)