1.4

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Г.Я. ШЕВЧЕНКО

https://orcid.org/0000-0003-3984-9266,

В.С. БІЛОЗУБЕНКО

https://orcid.org/0000-0003-1269-7207

Nauka naukozn. 2019, 4(106): 37-51

https://doi.org/10.15407/sofs2019.04.037

Рубрика: Актуальні проблеми сучасної науки

Мова: Російська

Анотація: В статті акцентовано увагу на важливості наукових комунікацій як обов’язкового атрибута науки, фактора її результативності та розвитку. Мета статті — представити структурну модель наукових комунікацій, яка може служити основою для опису їх ландшафту: каналів, характеристик, перешкод, детермінант і простору.

Основу діяльності вченого складають два взаємодоповнюючі процеси: 1) генерація, осмислення власних гіпотез та ідей; 2) діалог, взаємодія з іншими вченими для їх обговорення та взаємозбагачення в пізнанні. Наука розглядається як творчість вільних особистостей, а наукова комунікація представлена як діалог з урахуванням умов ландшафту, в якому вона відбувається. Ключовим елементом комунікації є повідомлення. У творчості вченого усамітнення і обговорення доповнюють один одного.

Розглянуто два види наукових комунікацій: 1 — комунікації вчених у межах наукового співтовариства; 2 — комунікації вчених із громадськістю. Виокремлено різні цілі цих видів комунікацій. Зазначено, що у кожного виду комунікації є свої цілі, характеристики, канали і перешкоди. В сукупності вони утворюють ландшафт наукових комунікацій, охоплюючи різні цільові аудиторії.

Запропоновано структурну модель наукових комунікацій, яка описує взаємодію між комунікаторами на основі їх тезаурусів і охоплює: можливі канали, характеристики, перешкоди, прояви синергії. На основі моделі показано діалог комунікаторів зі зміною тезауруса.

Представлено формальний вид структурної моделі наукової комунікації, яка охоплює учасників, їх тезауруси і комунікаційний простір. В якості параметрів останнього виокремлені: середовище, характеристики комунікаційного процесу, перешкоди комунікаційному процесу, синергія учасників діалогу. Показано особливості використання інформаційних технологій, зокрема мережі Інтернет, для забезпечення наукової комунікації.

Ключові слова: наукові комунікації, наукова інформація, діалог, структура, комунікаційний простір.

 Список літератури:

  1. Ханин И.Г. Ноосферный путь познания и хозяйствования: моногр. Дніпро: Нова ідеологія, 2018. 319 c.
  2. Jucan M.S., Jucan C.N. The Power of Science Communication. Procedia — Social and Behavioral Sciences. 2014. Vol. 149. P. 461—466. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.08.288
  3. Hunter Ph. The communications gap between scientists and public. EMBO reports. 2016. Vol 17. No 11. Р. 1513—1515. https://doi.org/10.15252/embr.201643379
  4. Fischhoff B. Evaluating science communication. PNAS. 2019. 116(16). Р. 7670—7675 [Electronic resource]. URL: https://doi.org/10.1073/pnas.18058631150.
  5. Fischhoff B., Scheufele D.A. The sciences of science communication. Proc Natl Acad Sci USA. 2013. 110 (Suppl. 3). P. 14033—14039. Retrieved from 10.1073/pnas.1213273110.
  6. Das S.K. Scientific communication: understanding scientific journals and articles. Global Media Journal — Indian Edition. 2013. Vol. 4. No 1 [Electronic resource]. URL: https://pdfs. semanticscholar.org/cc35/19ea41afe2a 40f91f1f7678fdd60fc6396a7.pdf.
  7. Illingworth S. Delivering effective science communication: advice from a professional science communicator. Seminars in Cell & Developmental Biology. 2017. Vol. 70. P. 10—16. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2017.04.002
  8. Cooke S.J., Gallagher A.J., Sopinka N.M., Nguyen V.M., Skubel R.A., Hammerschlag N., Boon S., Young N., Danylchuk A.J. Considerations for effective science communication. FACETS. 2017. No 2. P. 233—248 [Electronic resource]. URL: https://www.facetsjournal. com/doi/pdf/10.1139/facets-2016-0055. https://doi.org/10.1139/facets-2016-0055
  9. Brownell S.E., Price J.V., Steinman L. Science Communication to the General Public: Why We Need to Teach Undergraduate and Graduate Students this Skill as Part of Their Formal Scientific Training. J Undergrad Neurosci Educ. 2013. 12 (1). E6—E10.
  10. Информационно-библиотечная деятельность, библиография: термины и определения: Межгосударственный стандарт. Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации [Электронный ресурс]. URL: https://www. ifap.ru/library/gost/7099.pdf.
  11. Выдрин О.В. Научная коммуникация: к методологии исследования. Вестник Челябинского государственного университета. Философия. Социология. Культурология. 2009. Вып. 15. № 42 (180). С. 112—117.
  12. Моисеев Н.Н. Человек, среда, общество. Проблемы формализованного описания. Москва: «Наука», 1982. 240 с.
  13. Чесноков С.В. Матрица данных и понятия математики. Социологический журнал. 2009. № 1. С. 141—144.
  14. Гадамер Г.-Г. Диалектическая этика Платона. Феноменологическая интерпретация. Санкт-Петербург: «Филеба», 2000. 256 с
  15. Вернадский В.И. Избранные научные труды академика В.И. Вернадского. Т. 8. К.: Феникс, 2012. 658 с.
  16. LaRouche L. Free Trade vs. National Interest: The Economics Debate About Russia. EIR. 2008. Vol. 35. № 36. P. 4—41. [Electronic resource]. URL: https://larouchepub.com/eiw/ public/2008/eirv35n26-20080704/eirv35n26-20080704_004-free_trade_vs_national_interest-lar.pdf.

Повний текст (PDF)