ЕВОЛЮЦІЯ ТА ХРОНОЛОГІЯ БІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ. ЧАСТИНА 2
В.Г. ГАРМАСАР
https://orcid.org/0000-0001-7903-0111
Nauka naukozn. 2024, 4(126): 109—127
https://doi.org/10.15407/sofs2024.04.109
Рубрика: Історія науки і техніки
Мова: Українська
Анотація: Представлено другу частину статті, де детально розглянуто розвиток біологічної науки в Україні від давнини до нашого часу на тлі історичних подій, наукових здобутків і політичних змін. Методологічну основу дослідження склали принципи історизму, об’єктивності та достовірності; загальнонаукові та спеціальні методи: історико-хронологічний, історико-біографічний, ретроспективний та методи джерелознавчого аналізу. Джерельну базу — фундаментальні праці вітчизняних авторів з історії природознавства та біології, монографії, присвячені розвитку окремих біологічних напрямів, наукова періодика, історична біографістика вчених і звітні документи інститутів біологічного профілю НАН України. Актуальність дослідження полягає у вивченні історії біологічної науки в Україні шляхом ґрунтовного знайомства з історичними аспектами її виникнення, становлення та розвитку. Запропоновано авторську хронологію розвитку біологічної науки в Україні. Початковий етап (до XVIII ст.) — перші наукові спостереження в галузі біології, здебільшого спрямовані на вивчення місцевої флори та фауни. XVIII ст. — формування біології як науки, систематизація і поширення біологічних знань; початок публікаційної діяльності в цій сфері. ХІХ століття — етап активного розвитку вітчизняної біології на базі новостворених університетів. Основні напрями досліджень включали ботаніку, зоологію, анатомію і фізіологію рослин і тварин. У цей час створено перші ботанічні сади, зоологічні музеї та наукові товариства; вітчизняні вчені брали участь в експедиціях із вивчення флори та фауни. ХХ століття — формування нової моделі науки на базі науково-дослідних інститутів, насамперед у системі Академії наук; бурхливий розвиток вітчизняної біології завдяки створенню нових профільних установ і збільшенню чисельності дослідників у галузі. Політика індустріалізації та колективізації, що почала проводитися в СРСР з початку 1930-х рр., супроводжувалася репресіями проти вчених, і біологія, як і інші галузі науки, зазнала ідеологічного впливу. Сучасний період (з 1991 р.) — продовження розвитку біології в незалежній Україні за провідної ролі НАН України. Цей етап характеризується інтеграцією українських учених, зокрема біологів, у світову наукову спільноту на тлі дефіциту ресурсів вітчизняної наукової системи.
Ключові слова: біологічна наука в Україні, історія біології, український учений, Національна академія наук України, ботаніка, зоологія, мікробіологія, вірусологія, фізіологія, анатомія, кріобіологія.
Список літератури
1. Развитие биологии на Украине: в 3-х т. / Гл. ред. К.М. Сытник. Киев: Наук. думка, 1984—1985.
2. Павленко Ю.В., Руда С.П., Хорошева С.А., Храмов Ю.О. Історія природознавства до початку ХХ ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. Київ: Академперіодика, 2001. 420 с.
3. Трускавецька І.Я. Біологічна наука України на межі ХІХ—ХХ століть: погляд із сьогодення. Переяслав-Хмельницький: Домбровська Я.М., 2019. 242 с.
4. Бєсов Л.М. Історія науки і техніки. 3-є вид., переробл. і доп. Xарків: НТУ ХПІ, 2004. 382 с.
5. Михайличенко О.В. Історія науки і техніки. Суми: СумДПУ, 2013. 346 с.
6. Храмов Ю., Руда С., Павленко Ю., Кучмаренко В. Рання історія Академії наук України (1918—1921). Київ: Манускрипт, 1993. 245 с.
7. Національна академія наук України. 1918—2008: до 90-річчя від дня заснування / Гол. ред. Б.Є. Патон. Київ: Вид-во КММ, 2008. 624 c.
8. Національна академія наук України. Хронологія. 1918—2018. 2-е вид., доп. й випр. / Відп. ред. В.Л. Богданов. Київ: Фенікс, 2018. 720 с.
9. Кульчицький С.С., Павленко Ю.В., Руда С.П., Храмов Ю.О. Історія Національної академії наук України в суспільно-політичному контексті, 1918—1998. Київ: Фенікс, 2000. 528 с.
10. Дефорж Г.В. Історія біології: розвиток, основні відкриття та винаходи. Харків: Мачулін, 2019. 260 с.
11. Ситник К.М. Ботанічні наукові школи України в ХХІ сторіччі. Український ботанічний журнал. 2007. T. 64. № 1. С. 146—154.
12. Ситник К.М. Роль Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного в розвитку української фітобіології в ХХ—ХХІ сторіччях. Український ботанічний журнал. 2007. T. 64. № 2. С. 305—313.
13. Кордюм Е.Л. Космическая биология и медицина в Украине: история и перспективы. Наука та наукознавство. 2016. № 1. С. 87—110.
14. Мазурмович Б.М. Розвиток зоології на Україні. Київ: Вид-во Київського університету ім. Т. Шевченка, 1972. 229 с.
15. Пилипчук О.Я. Роль наукової школи академіка НАН України О.П. Маркевича у становленні та розвитку паразитоценології. Історія науки і техніки. 2014. № 5. С. 197—205.
16. Гідробіологічні дослідження континентальних водойм в Національній академії наук України (до 90-річчя НАН України) / За ред. В.Д. Романенка. Київ: СПД Москаленко О.М., 2008. 264 с.
17. Романенко В.Д. Етапи розвитку НАН України та її гідробіологічного напряму. Гідробіологічний журнал. 2013. Т. 49. № 6. С. 3—20.
18. Голда Д.М. Генетика. Історія. Відкриття. Персоналії. Терміни. Київ: Укр. фіто соціол. центр, 2004. 127 с.
19. Кунах В.А. Розвиток генетики в Національній академії наук України. До 90-річчя від часу заснування Української академії наук. Київ: Академперіодика, 2009. 102 с.
20. Кунах В.А. Деякі моменти історії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (до 50-річчя від часу заснування). Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2023. Т. 21. № 1—2. С. 38—93. https://doi.org/10.7124/visnyk.utgis.21.1-2.1599
21. Руда С.П. Нариси з історії мікробіології в Україні (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Київ: ІВЦ Держкомстату України, 2 000. 262 с.
22. Руда С.П., Храмов Ю.О. Історія науки / Енциклопедія історії України: в 10 т. / Гол. редкол.: В.А. Смолій. Київ: Наук. думка, 2003—2013. Т. 3: Е—Й. Київ: Наук. думка, 2005. С. 602—618.
23. Пилипчук О.Я., Коновець О.Ф., Яресько Л.П. Історія науки та освіти в Україні (найдавніші часи — перша третина ХХ ст.). Київ: ТОВ Міжнародна фінансова агенція, 1998. 80 с.
24. Онопрієнко В.І., Ткаченко В.В. Історія української науки. Київ: Варта, 2010. 652 с.
25. Онопрієнко В.І. Історія української науки. ХІХ—ХХ ст. Київ: Либідь, 1998. 302 с.
26. Храмов Ю.А. Новый подход к построению истории фундаментальной науки. Наука та наукознавство. 2017. № 2 (95). С. 112—125. https://doi.org/10.15407/sofs2017.02.112
27. Храмов Ю.О. Періодизація в історії фундаментальних наук. Наука та наукознавство. 2018. № 3 (101). С. 92—104. https://doi.org/10.15407/sofs2018.03.092
28. Хижняк З.І., Маньківський В.К. Історія Києво-Могилянської академії. Київ: Видавничий дім Києво-Могилянська Академія, 2003. 185 с.
29. Развитие биологии на Украине: в 3-х т. / Гл. ред. К.М. Сытник. Киев: Наук. думка, 1984—1985. Т. 1. С древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции / Редкол.: Новиков Б.Г. (отв. ред.). Киев: Наук. думка, 1984. 416 с.
30. Гармасар В.Г. Значення біологічної концепції В.В. Станчинського у розвитку екології. Наука та наукознавство, 2006. № 4. Додаток. С. 112—118.
31. Тукало М.А. Про участь вчених НАН України в протидії СOVID-19. Розроблення діагностичних систем, лікарських засобів і моніторинг небезпечних штамів. Вісник НАН України. 2021. № 8. С. 56—61. https://doi.org/10.15407/visn2021.08.056
32. Лукаш Л.Л. Клітинні біотехнології з розроблення нових еквівалентів дерми для лікування масивних опіків. Вісник НАН України. 2022. № 11. С. 54—59. https://doi.org/10.15407/visn2022.11.054
33. Петренко О.Ю. Сучасний стан та перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини. Вісник НАН України. 2023. № 2. С. 75—78. https://doi.org/10.15407/visn2023.02.075
