1.8

СУЧАСНІ ІСТОРИЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ НАКОПИЧЕННЯ ЕМПІРИЧНИХ ЗНАНЬ У ГАЛУЗІ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА

M.В. ГУТНИК

https://orcid.org/0000-0003-2259-2046

Nauka naukozn. 2021, 2(112): 103-116

https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.103

Рубрика: Історія науки і техніки

Мова: Українська

Анотація: В статті визначено основні етапи накопичення емпіричних знань у матеріалознавстві як основи для започаткування наукових досліджень у цій галузі. Актуальність дослідження обумовлена неналежним відображенням цієї проблематики у науковій літературі останніх років, оскільки наявні публікації щодо впливу первісних знань про метали та сплави на розвиток людської цивілізації видані у середині минулого століття та присвячені дослідженню певного історичного проміжку або окремої географічної території. Методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення та класифікація у археологічній періодизації.

Історію використання матеріалів розглянуто починаючи зі стародавніх часів до епохи Нового часу. Доведено, що лише у ХІХ ст. вчені почали систематично досліджувати активне використання людиною матеріалів у історичні проміжки часу, починаючи з епохи каменю.

Розглянуто досягнення археометалургії. Наведено відомості про спільноти «гірничих людей», у яких розпочалася цілеспрямована діяльність з освоєння металів. Показано, що ці спільноти існували поряд із традиційними спільнотами землеробів, скотарів, збирачів та мисливців, що більшість первинних знань із металургії мали ритуально-магічний характер, а відповідні обряди стали необхідною умовою зародження металургії як специфічної галузі діяльності. Наведено географічне розташування перших металургійних виробництв. Розкрито «знайомство» людства з міддю, а пізніше зі сплавами на її основі, насамперед міді з оловом. Проаналізовано вплив миш’яку на колір бронзи. Простежено причини припинення використання миш’якової бронзи. Подано інформацію щодо номенклатури виробів із бронзи. Розглянуто розвиток гірничо-металургійного виробництва та його вплив на міжнародні комунікації, а також на торгівельний обмін. Наведено відомості щодо виплавки сплавів на основі заліза, зокрема у Гальштатській та Латенській археологічних культурах. Розкрито походження назви «залізо» у різних народів, роль стародавніх кельтів у поширенні використання виробів із заліза. Розглянуто інформацію про започаткування виготовлення виробів зі сталі та чавуну на території Європи, Китаю, Індії, а також про походження назви «чавун». Проаналізовано умови виплавки металів і сплавів. Доведено, що використання ковальських міхів значно полегшувало нагнітання високої температури у доменному виробництві. На підставі результатів аналізу підтверджено, що новий етап у науковому дослідженні металів і сплавів розпочався у XVII ст.

Ключові слова: матеріалознавство, археометалургія, металургія, бронза, залізо.

Список літератури

  1. Gräslund B. The background to C.J. Thomsen’s three age system. In: G. Daniel (Ed.) Towards a history of archaeology. 1981. Р. 45—50. London: Thames and Hudson.
  2. Worsaae J.J.A. Danmarks Oldtid, oplyst ved Oldsager og Gravhøje, 1843. 144 p.
  3. Randsbor K. Detailed bronze age chronology at 1850. Acta Archaeologica. 2008. Vol. 79. Р. 296—304. https://doi.org/10.1111/j.1600-0390.2008.00121.x
  4. Simcoe Ch.R. The History of Metals in America. ASM International. 2008. 256 p. https://doi.org/10.31399/asm.tb.hma.9781627082877
  5. Proenza J.A., Torro L., Nelson C.E. Mineral deposits of Latin America and the Caribbean. Preface: Boletín de la Sociedad Geológica Mexicana. 2020. 72(3). A250820. https://doi.org/10.18268/BSGM2020v72n3a250820
  6. Xiaoxiao Yu, et al. Recent history of metal contamination in the Fangcheng Bay (Beibu Gulf, South China) utilizing spatially-distributed sediment cores: Responding to local urbanization and industrialization. Marine Pollution Bulletin. 2020. Vol. 158:111418. https://doi.org/10.1016/j.marpolbul.2020.111418
  7. Гайко Г.И. Рождение металлургии — почему это вообще произошло? Техника — молодежи. 2012. № 11. С. 18—23.
  8. Гайко Г., Білецький В. Гірництво в історії цивілізації. Київ: Києво-Могилянська академія. 2016. 488 с.
  9. Винокур Б.Б. Археометалургія, мікролегування ванадієм і термічна обробка дамаської сталі. Металознавство та обробка металів. 2005. № 3. С. 60—64.
  10. Гошко Т.Ю. Металообробка у населення правобережної лісостепової України за доби пізньої бронзи. Київ: ІА НАН України, 2011. 128 с.
  11. Костов Р. Археоминералогия та в България: развитие и пріоритети. Review of the bulgarian geological society. 2019. Vol. 80. Part 1. Р. 21—30.
  12. Рындина Н.В. Человек у истоков металлургических знаний: (происхождение и начальное развитие металлургии). Путешествия в древность: (Открытия археологических экспедиций МГУ за 40 лет). Москва: МГУ. 1983. С. 205—246.
  13. При какой температуре происходит горение каменного угля. URL: http://pechnoe delo.com/toplivo/temperatura-goreniya-kamennogo-uglya.html (дата звернення: 11.01.2021).
  14. Гайко Г., Білецький В. Історія гірництва. Київ — Алчевськ: ЛАДО ДонДТУ. 2013. 542 с.
  15. Гайко Г., Білецький В. Сакральна складова феномена відкриття й освоєння перших металів. Схід. 2014. № 6. С. 67—71.
  16. Гутник М.В. Золото в історії торгівлі. Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку підприємств» (Харків, 25—26 жовтня 2017 р.). Харків: НТУ «ХПІ», 2017. С. 137—139.
  17. World’s oldest Copper Age settlement found. The Hindu, November 15, 2010. URL: https:// www.thehindu.com/sci-tech/technology/Worlds-oldest-Copper-Age-settlement-uncovered-in-Serbia/article15688000.ece (дата звернення: 28.12.2020).
  18. Todorova H. The earliest metallurgy in Bulgaria — Problems of the Earliest Metallurgy. Repts Univ. Mining and Geol. 1994. No 4. Р. 5—13.
  19. Лукас А. Материалы и ремесленные производства древнего Египта. Москва, 1958. 848 с.
  20. Агрикола Г. О месторождениях и рудниках в старое и новое время. Пер. с нем. Л.В. Кургановой. Москва: Недра, 1972. 80 с.
  21. Hedden Th.D. The Names of the Metals in Slavic and Baltic and Their Significance for the Ethnogenesis of the Slavs. University of California in Berkeley. 1988. Vol. 1, 2. 820 р.
  22. Haubner R., Strobl S., Thurner М., Herdits H. Ein bronzenes Griffzungenmesser aus dem Burgenland — A Late Bronze Age Knife from Burgenland. BHM Berg- und Hüttenmännische Monatshefte. 2020. https://doi.org/10.1007/s00501-020-00982-3
  23. Eaton E.R., McKerrell H. Near eastern alloying and some textual evidence for the early use of arsenical copper. World Archeology. 1976. Vol. 8. No 2. Р. 169—191. https://doi.org/10.1080/00438243.1976.9979662
  24. Teeple H.O. Nickel and High-Nickel Alloys. Industrial & Engineering Chemistry. New York, 1953. Vol. 45. Р. 2215—2232. https://doi.org/10.1021/ie50526a033
  25. Babcock L.F. Measuring invisibles Weston Electrical Instrument Corporation. Newark N.J., 1938. 54 р.
  26. Паньков С.В. Стародавня чорна металургія на території України. Ч. I. Передскіфський і скіфо-античний період. Інститут археології НАН України. Київ, 2014. 280 с.
  27. Казакевич Г. Східні кельти: культури, ідентичності, історіографічні конструкції. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ — Вінниця: НіланЛТД. 2015. 358 с.
  28. Hubert H. Les Celtes depuis l’epoque de La Tene et la civilisation celtique (2 ed.). Paris, 1950. 368 p.
  29. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. Київ: Либідь, 2001. 718 c.
  30. Foss C. Ephesus after antiquity: a late antique, Byzantine, and Turkish city. Cambridge University Press, 1979. 236 р.
  31. Кропівний В.М., Кропівна А.В., Воронюк Є. Зародження чавуноливарного виробництва. Єлисавет. Історичні науки: зб. наук. праць. Кіровоград: КНТУ, 2012. Вип. 1. С. 146—156.
  32. Васильев Л.С. Древний Китай. Т. 3: период чжаньго, (до V—III в. до н. э.). Москва: Восточная литература РАН, 2006. 679 с.
  33. Balasubramaniam R. On the Corrosion Resistance of the Delhi Iron Pillar. Corrosion Science. 2000. Vol. 42. Р. 2103—2129. https://doi.org/10.1016/S0010-938X(00)00046-9
  34. Колчин Б.А. Черная металлургия и металлообработка в Древней Руси (Домонгольский период). Москва, 1953. 257 с.
  35. Журило А.Г., Журило Д.Ю. Металлообработка у наших предков: технология и топонимика. Технологии конструкционных материалов и машиностроения. 2012. № 17. С. 3—7.
  36. Апанасов А.М., Ананьева О.Р. Горное дело и прямое получение железа из руды на заре человечества. Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал). 2012. № 3. С. 181—194.

Повний текст (PDF)