1.6

ПУБЛІКАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ УЧЕНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ (2010–2020 рр.) ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ БАЗ ДАНИХ SCOPUS ТА WEB OF SCIENCE

К.С. АКБАШ
https://orcid.org/0000-0003-3676-4574

Н.О. ПАСІЧНИК
https://orcid.org/0000-0002-0923-9486

Р.Я. РІЖНЯК
https://orcid.org/0000-0002-1977-9048

Nauka naukozn. 2021, 1(111): 63-80
https://doi.org/10.15407/sofs2021.01.063

Рубрика: Наукометрія
Мова: Українська
Анотація: Мета статті – визначити особливості та динаміку публікаційної активності вчених педагогічних університетів України за показниками наукометричних баз даних Scopus та Web of Science протягом другого десятиріччя ХХІ століття.

Авторами обрано генеральну сукупність педагогічних університетів України, профілі яких представлено принаймні в одній з баз даних – Scopus або Web of Science, та з використанням математико-статистичних методів проаналізовано загальну кількість проіндексованих публікацій, загальну кількість цитувань, h-індекс та структуру основних напрямів наукового пошуку вчених з педагогічних університетів станом на кінець вересня 2020 року. Крім того, для кожного педагогічного університету за базою Web of Science проаналізовано вищеназвані характеристики у вигляді часового ряду його публікаційної активності за останні 10 років.

В результаті виявлено, що між основними загальними показниками педагогічних університетів у названих наукометричних базах даних існує значущий зв’язок як всередині баз, так і між ними. Аналіз індексування досліджень учених педагогічних університетів обома базами даних продемонстрував різне ставлення менеджменту компаній-постачальників послуг до розширення охоплення публікацій вчених. Аналіз динамічних рядів показників публікаційної активності вчених із педагогічних університетів протягом 2010–2020 років показав, що з 2015 року кількість проіндексованих публікацій та показники індексування посилань за базою даних Web of Science у більшості педагогічних університетів різко зросли через запровадження вимоги щодо наявності індексованих базами праць науковців як обов’язкової ліцензійної умови та початок індексування базою даних Web of Science ряду нових українських наукових видань з гуманітарних, педагогічних та міждисциплінарних проблем. Крім того виявлено, що статті науковців педагогічних університетів, які були опубліковані протягом досліджуваного періоду, по-різному вплинули на формування ядра h-індексу в конкретних університетах.

Ключові слова: педагогічний університет, наукометричні бази даних, база даних Web of Science, база даних SCOPUS, публікаційна активність учених, індексація праць, цитування, h-індекс.

Список літератури

  1. Рейтинг університетів за показниками Scopus 2020 року. URL: http://osvita.ua/vnz/ rating/72780/ (дата доступу: 16.07.2020).
  2. Палеха Ю.І. Рейтинг української науки в міжнародному науково-інформаційному просторі. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 1. С. 58—66.
  3. Siniksaran E., Satman M.H. WURS: a simulation software for university rankings-software review. Scientometrics. 2020. No 122(1). P. 701—717. https://doi.org/10.1007/s11192-019-03269-8
  4. Співаковський О., Вінник М., Полторацький М., Тарасіч Ю., Бистрянцева А., Панова К., Співаковська Є. Рейтингова система для наукометричних показників університетів: основні аспекти, розробка, реалізація. Збірник наукових праць «Information Technologies in Education». 2018. № 37. С. 24—39. https://doi.org/10.14308/ite000678
  5. Amancio D.R., Nunes M.G.V., Oliveira Jr. O.N., da Costa L.F. Using complex networks concepts to assess approaches for citations in scientific papers. Scientometrics. 2012. No 91(3). P. 827—842. https://doi.org/10.1007/s11192-012-0630-z
  6. Simoes N., Crespo N. A flexible approach for measuring author-level publishing performance. Scientometrics. 2020. 122(1). 331—355. https://doi.org/10.1007/s11192-019-03278-7
  7. Daraio C., Bonaccorsi A., Simar L. Rankings and university performance: A conditional multidimensional approach. European Journal of Operational Research. 2015. 244(3). 12774. P. 918—930. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2015.02.005
  8. Costas R., Bordons M. Is g-index better than h-index? An exploratory study at the individual level. Scientometrics. 2008. Vol. 77. Issue 2. P. 267—288. https://doi.org/10.1007/s11192-007-1997-0
  9. Schreiber M., Malesios C.C., Psarakis S. Categorizing h-index variants. Research Evaluation. 2011. No 20(5). P. 397—409. https://doi.org/10.3152/095820211X13176484436131
  10. Miroiu A., Păunescu M., Vîiu G.-A. Ranking Romanian academic departments in three fields of study using the g-index. Quality in Higher Education. 2015. No 21(2). P. 189—212. https://doi.org/10.1080/13538322.2015.1051794
  11. Штовба С.Д., Штовба О.В. Аналіз наукометричних індикаторів для оцінювання здобутків вченого. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2016. № 1. С. 115—123.
  12. Aksnes D.W., Schneider J.W., Gunnarsson M. Ranking national research systems by citation indicators. A comparative analysis using whole and fractionalised counting methods. Journal of Informetrics. 2012. No 6(1). P. 36—43. https://doi.org/10.1016/j.joi.2011.08.002
  13. Shtovba S.D., Shtovba E.V. A citation index with allowance for the implicit diffusion of scientific knowledge. Scientific and Technical Information Processing. 2013. No 40. 3. P. 142— 145. https://doi.org/10.3103/S0147688213030040
  14. Москалева О.В. Рейтинги университетов и научные журналы. Научная периодика: проблемы и решения. 2014. Т. 4. № 4. С. 9—20. https://doi.org/10.18334/np44139
  15. Molinari J.F. & Molinari, A. A new methodology for ranking scientific institutions. Scientometrics. 2008. No 75(1). P. 163—174. https://doi.org/10.1007/s11192-007-1853-2
  16. Molinari A. & Molinari J.F. Mathematical aspects of a new criterion for ranking scientific institutions based on the h-index. Scientometrics. 2008. No 75(2). P. 339—356. https://doi.org/10.1007/s11192-007-1872-z
  17. Солов’яненко Д. Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus. Бібліотечний вісник. 2012. № 1. С. 6—21.

Повний текст (PDF)