ЕТИКА НАУКИ ЯК ФАКТОР ЇЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ
О.С. ПОПОВИЧ
https://orcid.org/0000-0001-5906-8358
С.О. ЖАБІН
https://orcid.org/0000-0003-2857-9686
В.І. КЛІМЕНКОВА
https://orcid.org/0000-0003-2147-6369
Nauka naukozn. 2021, 3(113): 39-49
https://doi.org/10.15407/sofs2021.03.039
Рубрика: Актуальні проблеми сучасної науки
Мова: Українська
Анотація: Дотримання в наукових колективах високих морально-етичних норм, вироблених багатьма поколіннями науковців, є одним із важливих факторів престижності професії дослідника, особливо в очах молоді. Виходячи з цього, а також враховуючи надзвичайну актуальність для української науки підвищення престижності професії вченого, при підготовці дослідження, спрямованого на пошук шляхів забезпечення зростання притоку молоді в наукові установи НАН України, в анкетному опитуванні було передбачено кілька запитань, які стосувалися наукової етики та її ролі у формуванні в наукових колективах середовища, привабливого для молоді.
Стаття містить результати опитування молодих учених НАН України щодо дотримання вимог наукової етики в установах, де вони працюють, проведеного шляхом анкетування онлайн в лютому — квітні 2021 року. Воно охоплювало 352 респондентів з 83 наукових установ НАН України, які входять до секцій фізико-технічних і математичних наук, суспільних і гуманітарних наук, хімічних і біологічних наук. Респондентам було запропоновано дати відповідь на чотири запитання щодо різних аспектів наукової етики: «Чи траплялись у Вашій установі випадки академічної недоброчесності?», «Чи доводилось Вам дописувати у співавтори тих, хто не брав участі в дослідженнях?», «Чи доводиться Вам зустрічатися з випадками корупції у Вашій науковій установі?», «Чи знайомі Ви з Етичним кодексом вченого України?» Новизна отриманих результатів полягає в тому, що опитуванням охоплені лише молоді дослідники НАН України і передбачена можливість визначити конкретну установу, в якій вони працюють.
Результати опитування свідчать, що такі негативні явища, як прояви академічної недоброчесності, дописування в число співавторів людей, які не брали участі в дослідженнях, і навіть випадки корупції не набули в НАН України такого ж значного поширення, як у суспільстві в цілому. Але такі поодинокі випадки все ж трапляються в інститутах усіх секцій і майже у всіх відділеннях НАН України.
Автори відзначають, що поширення цієї «суспільної хвороби» в середовищі науковців несе в собі величезну небезпеку не тільки для самої науки (її ефективності та темпів розвитку), а й для суспільного прогресу в цілому і навіть для самого існування людства. Це вимагає активізації зусиль з очищення науки від скверни, в тому числі розроблення відповідних механізмів і нормативно-правових документів. З цією метою пропонується більш активно скористатися схваленим Загальним зборами НАН України у 2009 році Етичним кодексом ученого України, доповнивши його чіткими рекомендаціями щодо санкцій, які мають застосовуватись до порушників передбачених в ньому норм — подібно до того, як це зроблено Сенатом Товариства Макса Планка.
Ключові слова: молоді дослідники, НАН України, наукові установи, наукові колективи, наукова етика, корупція, етичний кодекс ученого.
Список літератури
- Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Москва: Хранитель, 2006. 873 с.
- Кун Т.C. Структура научных революций. Пер. с англ. Москва: Аст, 2003. 605 с.
- Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. 2-е изд., доп. и перераб. Киев: Наук. думка, 1970. 320 c.
- Пельц Д., Эндрюс Ф. Ученые в организациях. Об оптимальных условиях для исследований и разработок. Москва: Прогресс, 1973. 472 с.
- Основы науковедения / Международный авторский коллектив под руководством С.Р. Микулинского. Москва: Наука, 1985. 432 с.
- Cорокіна Н.Г., Артюхова А.Є., Дегтярьова І.О. Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2017. 169 с.
- Зинченко В.П. Наука — неотъемлемая часть культуры? Круглый стол «Вопросов философии». Вопросы философии. 1990. № 1. С. 33—55.
- Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. Москва: Московский философский фонд, 1998. 358 с.
- Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. Москва, 1999. 385 с.
- Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. Київ, 2002.150 с.
- Мирская Е.З. Этос науки: идеальные регулятивы и повседневные реалии. Этос науки / Отв. ред. Л.П. Кияшенко и Е.З. Мирская; Институт философии, Институт истории естествознания и техники РАН. Москва: Academia, 2008. С. 122—143.
- Кизима В.В. Этос украинской науки как проблема. Этос науки / Отв. ред. Л.П. Кияшенко и Е.З. Мирская; Институт философии, Институт истории естествознания и техники РАН. Москва: Academia, 2008. С. 500—515.
