ПРІОРИТЕТИ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК В УКРАЇНІ З ВНУТРІШНІХ ДЖЕРЕЛ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. Частина II
І.О. БУЛКІН
https://orcid.org/0000-0002-4674-2355
Nauka naukozn. 2019, 2(104): 95-114
https://doi.org/10.15407/sofs2019.02.095
Рубрика: Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Мова: Українська
Анотація: В другій частині статті дослідження самофінансування науково-технічних робіт в Україні поглиблено включенням спостережень 2006 і 2011 років. За результатами аналізу в дисциплінарному (галузевому) аспекті зроблено висновок, що в групі технічних наук протягом 2006— 2015 років пріоритетними зонами («першого ешелону») для застосування інструменту фінансування з внутрішніх джерел науково-технічних організацій та їх материнських підприємств були роботи зі створення авіаційно-космічної техніки та енергетичного машинобудування. До «другого ешелону» входили дослідження і розробки в галузі оброблення матеріалів, електротехніки і обчислювальної техніки та автоматизації. Серед інших груп наук тільки сільськогосподарські науки можуть вважатися об’єктом з розвиненим механізмом самофінансування. Аналіз даних у відомчому аспекті показав визначальну роль адміністративного фактору при застосуванні механізму самофінансування науково-технічної діяльності: наявності потужної материнської надбудови (наприклад, у вигляді Державного концерну «Укроборонпром» або НАК «Нафтогаз України») або сприяння практиці експлуатації земельних ресурсів з боку керівництва Національної академії аграрних наук України. Саме тому з формальної точки зору державні установи посідали провідні місця за обсягом фінансування коштів умовно власного походження, водночас як позиції незалежних організацій за цим показником поступово послаблювались.
Ключові слова: самофінансування, науково-технічна діяльність, дослідження і розробки, науково-технічні послуги, внутрішні джерела.
