1.3

ПОСИЛЕННЯ НЕГАТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В ДИНАМІЦІ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАН УКРАЇНИ

O.С. ПОПОВИЧ

https://orcid.org/0000-0001-5906-8358

O.П. КОСТРИЦЯ

https://orcid.org/0000-0002-1585-7264

Nauka naukozn. 2020, 1(107): 22-33

https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.022

Рубрика: Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу

Мова: Українська

Анотація: Актуальність дослідження зумовлена тим, що тенденції зменшення загальної чисельності дослідників не тільки збереглися, а й стали ще більш тривожними, отже заходи, спрямовані на стабілізацію їх чисельності, стають ще більш невідкладними. Мета статті — визначити масштаби і наслідки цих змін. Для цього здійснено прогнозно-аналітичне дослідження еволюції кадрового потенціалу НАН України з урахування даних до 2018 року включно. На основі раніше розробленого авторами методу ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки розраховано вікову структуру дослідників НАН України, які залишають науку, переходячи до інших сфер діяльності, а також показано, що протягом 2013—2018 років істотно погіршились можливості стабілізувати чисельність науковців НАН України протягом найближчих років, а тим більше — відновити її кадровий потенціал.

Якщо опубліковані раніше розрахунки, в яких автори виходили зі статистичних даних щодо вікової динаміки науковців НАН України до 2015 року, дозволяли їм зробити висновок, що без посилення державної підтримки загальна чисельність дослідників НАН України зменшиться до 2025 року на 30 % (до 12860 осіб), то врахування тенденцій в динаміці кадрового потенціалу протягом останніх 5 років до 2018 року приводить до висновку, що падіння загальної кількості дослідників буде майже вдвічі більшим — на 57,3 % (приблизно до 10738 осіб у 2025 році). Крім того, ще в 2015 році можна було сподіватися, що нарощування молодіжного поповнення щорічно на 10 % дозволить стабілізувати чисельність дослідників протягом 5 років, і вже починаючи з 2025 р. загальна чисельність дослідників зростатиме. Урахування ж тенденцій 2013—2018 років свідчить, що сьогодні цього вже недостатньо — потрібно, щоб темп щорічного зростання молодіжного поповнення становив щонайменше 15 %. Навіть при його зростанні до 20 % падіння чисельності дослідників триватиме принаймні до 2023 року. Це зумовлено тим, що склалася така вікова структура науковців, за якої вірогідні їх втрати внаслідок природної смертності перевищили молодіжне поповнення у 2018 році. Проведені прогнозно-аналітичні дослідження свідчать також про наростання темпів розпаду кадрового потенціалу НАН України.

Отримані результати демонструють нагальну необхідність невідкладних заходів щодо посилення державної підтримки НАН України, без яких неможливе припинення розпаду її кадрового потенціалу. Зволікання ж у їх здійсненні призведе до необхідності суттєво більшого часу і більших витрат для виправлення ситуації.

Ключові слова: дослідники НАН України, вікова структура дослідників, метод эндогенного прогнозування, молодіжне поповнення, розпад кадрового потенціалу, вимирання науки.

Список літератури

  1. Попович О.С., Костриця О.П. Оцінка можливостей відновлення кадрового потенціалу НАН України. Вісник НАН України. 2018. № 3. С. 67—71. https://doi.org/10.15407/visn2018.03.067
  2. Булкин И.А. Эволюция возрастной структуры исследователей в организациях НАН Украины. Наука та наукознавство. 2016. № 4. С. 38—39.
  3. Попович О.С., Костриця О.П. Відновлення наукового потенціалу української науки: необхідність і реальні перспективи. Наука та інновації. 2017. Т. 13. № 4. С. 5—13. https://doi.org/10.15407/scin13.03.005
  4. Попович А.С., Кострица Е.П. Прогнозирование эволюции кадрового потенциала науки и оценка перспектив его наращивания в Украине, России и Беларуси. Наука и инновации (Минск). 2018. № 1(179). С. 27—30.
  5. Попович А.С., Кострица Е.П. Эволюция кадрового потенциала науки: прогноз и регулирование. LAP LAMBERT Academic Publishing, 2018. 92 с.
  6. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: стат. зб. Державна служба статистики України. URL http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/16/Arch_nay_zb.htm
  7. Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2018 році. К.: Академперіодика. 2019. 596 с.
  8. Кострица Е.П. О влиянии возрастной структуры научных кадров на динамику их численности // Матер. Междунар. симп. «Национальные академии наук: современное состояние, проблемы, перспективы развития и приоритеты сотрудничества в рамках МААН» (6—7 июня 2019 г.). К.: «Наш формат», 2019. С. 170—173.

Повний текст (PDF)