1.5

ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: «ВНУТРІШНЬО» ТА «ЗОВНІШНЬО» ОРІЄНТОВАНА НАУКА

Л.В. РИЖКО

https://orcid.org/0000-0003-0967-5621

Nauka naukozn. 2020, 3(109): 64-77

https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.064

Рубрика: Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу

Мова: Українська

Анотація: В статті здійснено компаративний і аксіологічний аналіз «внутрішньо» орієнтованої науки, яка спрямовується, передусім, когнітивними чинниками, та «зовнішньо» орієнтованої науки, яка стимулюється чинниками соціального, економічного, виробничого, політичного, технологічного та іншого характеру. «Внутрішньо» орієнтована наука – це так звана класична наука, що спрямовується пізнавальними інтересами дослідника, емпіричними та теоретичними засобами відкриває закони об’єктивного світу. Для «зовнішньо» орієнтованої науки (науки некласичної) характерні особливі форми організації досліджень, способи взаємодії науки із соціальними інститутами, трансформація мотиваційних, ціннісних установок вчених, форм вираження результатів дослідження та способів їх оцінки. Розглянуто концепції українських і зарубіжних учених, які мають прикметні назви – «проблемно-орієнтовані дослідження», «наука на замовлення», «програмно-цільові» дослідження, дослідження, орієнтовані на виконання певної «місії», дослідження, які є реакцією на «виклики», перед якими опинилося людство. Їх характерними рисами є: міждисциплінарна та трансдисциплінарна організація; інструментальність, алгоритмічність, контекстуальність знань; практично-орієнтований інтерес дослідників; увага до етичних питань, врахування можливих ризиків, пов’язаних із наслідками впровадження новітніх технологій; особливі стандарти оцінки результатів наукових досліджень. Зроблено висновок, що «зовнішньо» орієнтована наука характеризується значною практичною ефективністю. Водночас їй притаманні певні ризики: якщо наука цінується лише як засіб для створення матеріальних цінностей, то втрачаються певні функції пізнання, такі як формування картини світу, стимулювання раціонального мислення, підготовка кваліфікованих кадрів і незалежних експертів. Програмно-цільові дослідження мають поєднувати «внутрішню» та «зовнішню» орієнтацію і робити свій внесок у реалізацію вищих культурних цінностей.

Ключові слова: програмно-цільові дослідження, проблемно-орієнтовані дослідження, трансдисциплінарність, фундаментальні дослідження, прикладні дослідження.

Список літератури

  1. Stokes Donald E. Pasteur`s quadrant:  Basic science and technological innovation. Brookings Institution Press Washington, 1997, p. 196. URL: https://swissgrad.net (last accessed: 09.03.2020).
  2. Петербургский международный экономический форум 2016 года. панельная сессия «большие вызовы» — стимул для развития науки» [Электронный ресурс]. URL: http:// youngscience.gov.ru (дата обращения: 09.03.2020).
  3. Zierhofer W., Burger P. Disentangling Transdisciplinarity: An Analysis of Knowledge Integration in Problem-Oriented Research. Science Studies. 2007. Vol. 20. No. 1. Р. 51—74.
  4. Mazzucato M. Mission-Oriented Research&Innovation in the European Union. A problem-solving approach to fuel innovation-led growth. Luxembourg: Publications Offіce of the European Union, 2018.
  5. Аналітична довідка. Стан розвитку науки і техніки, результати наукової, науковотехнічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій за 2014 рік. Міністерство освіти і науки України, Український інститут науково-технічної і економічної інформації. К., 2015. 208 с. URL: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/informacijno-anal itichni-materiali (дата звернення: 09.03.2020).
  6. Поппер К.Р. Объективное знание. Эволюционный подход. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 384 с.
  7. Кун Т. Структура научных революций. М.: Прогресс, 1975. 288 с.
  8. Лакатос И. Доказательства и опровержения. Как доказываются теоремы. М.: Наука, 1967. 152 с.
  9. Копнин П.В. Идея как форма мышления. К., 1963. 108 с.
  10. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. К., 1964. 295 с.
  11. Попович М.В., Кримський С.Б. Науково-технічна революція і особливості сучасного наукового пізнання. Філософсько-соціологічні проблеми науково-технічної революції. К., 1976. С. 311—345.
  12. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / під ред. Б.А. Маліцького. К.: УкрІНТЕІ, 2001. С. 46—51.
  13. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А., Малицкий Б.А. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. К.: Наук. думка, 1988. 347 с.
  14. Глушков В.М. О прогнозировании на основе экспертных оценок. Кибернетика. 1969. № 2. С. 2—4.
  15. Добров Г.М. Прогнозирование науки и техники. М.: Наука, 1969. 208 с.
  16. Добров Г.М., Коренной А.А., Мусиенко В.Б. и др. Прогнозирование и оценки научно-технических нововведений. К.: Наук. думка, 1989. 276 с.
  17. Маліцький Б.А., Попович О.С., Онопрієнко М.В. Обґрунтування системи науково-технологічних та інноваційних пріоритетів на основі «форсайтних» досліджень. К.: Фенікс, 2008. 86 с.
  18. Постанова Президії НАН України «Про нову редакцію порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України» № 111 від 13.04.2011 [Електронний ресурс] URL: https://zakononline.com. ua/documents/show/106272___532533 (дата звернення: 10.01.2020).
  19. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. К.: Вид-во «ПАРАПАН», 2003. 240 с.
  20. Funtowicz S.О., Ravetz J.R. Science for the Post-normal Age. Futures. 1993. No 25(7). P. 739—755. URL: https://www.uu.nl/wetfilos/wetfil10/sprekers/Funtowicz_Ravetz_Fut ures_1993.pdf (last accessed: 10.11.2019). https://doi.org/10.1016/0016-3287(93)90022-L
  21. Gibbons M., Limoges C., Nowotny H., Schwartzman S., Scott P., Trow M.The New Production of Knowledge: The Dynamics of Science and Research in Contemporary Societies. SAGE, London, 1994. URL: http://www.schwartzman.org.br/simon/gibbons.pdf (last accessed: 10.11.2019).
  22. Nowotny H., Scott P., Gibbons M. Re-Thinking Science: Knowledge and the Public in an Age of Uncertainty. Polity Press, Cambridge, 2001. 278 p.
  23. Guggenheim M. Undisciplined research: the proceduralisation of quality control in transdisciplinary projects. Science and Public Policy. 2006. Vol. 33. No 6. P. 411—421. URL: https://research.gold.ac.uk/7392/1/Guggenheim_undisciplined_research.pdf (last accessed 12.12.2019) https://doi.org/10.3152/147154306781778795
  24. Hessels L.K., H.van Lente. Re-thinking new knowledge production: A literature review and a research agenda. Research Policy. 2008. No 37. P. 740—760. URL:http://www.ask-force. org/web/Peer-Review/Hessels-Re-thinking-New-Knowledge-Production-2008.pdf (last acces sed: 20.11.2019). https://doi.org/10.1016/j.respol.2008.01.008
  25. Ziman J. Non-instrumental roles of science. Science and Engineering Ethics. 2003. No 9(1). P. 17—27. https://doi.org/10.1007/s11948-003-0016-y
  26. Рижко Л.В., Онопрієнко В.І., Бессалова Т.В. та ін. Учений в постмодерній культурі. К.: Фенікс, 2019. 240 с.
  27. Шваб К. Четверта промислова революція. Формуючи четверту промислову революцію. Харків, 2019. 416 с.

Повний текст (PDF)