sofs.org.ua › Про журнал › Архів › 2022 › №1 (115) › 1.2

1.2

ПАТОНІВСЬКІ НАУКОВІ ТРАДИЦІЇ В СВІТЛІ НОВІТНІХ ВИКЛИКІВ НАУЦІ

Б.А. МАЛІЦЬКИЙ
https://orcid.org/0000-0001-5312-6828

Nauka naukozn. 2022, 1(115): 04—27
https://doi.org/10.15407/sofs2022.01.004

Рубрика: Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції в світлі нових викликів сучасній науці»
Мова: Українська
Анотація: Висвітлено низку оригінальних наукових традицій Б.Є. Патона, які підкреслюють його неперевершене новаторство в сфері організації та управління наукою. Показано особливості започаткованої Б.Є. Патоном організації діяльності Академії наук за новою для 70-х років минулого століття інноваційною моделлю, в якій наука поєднувалася з виробництвом за допомогою певних структур і механізмів їх взаємодії. Створена Б.Є. Патоном організаційна структура Академії відповідала мережевоцентричній моделі діяльності, новизна якої визначалась низкою обов’язкових вимог і принципів об’єднання всіх елементів наукового процесу і з виробництвом.

На основі статистичних даних і фактів показано, що Б.Є. Патон протягом перших 10—15 років перебування на чолі Академії створив за допомогою мережевоцентричної моделі величезну організаційну систему; в масштабах Академії ця модель отримала більш виразні якості та можливості, але незмінною вимогою її ефективного функціонування залишалася наявність у центрі її управління визнаного наукового лідера. Підкреслено, що ця модель сформувалася як квінтесенція головного змісту комплексних реформ, які проводилися в Академії під керівництвом Б.Є. Патона і охоплювали її організаційну структуру, технологічну базу досліджень, підготовку і використання кадрів, вирішення питань взаємодії з виробництвом, створення умов для соціального розвитку Академії.

Визначено, що метою та головним змістом патонівської реформи Академії було посилення фундаментальних досліджень у всіх інститутах і розвиток на цій основі масових цілеспрямованих досліджень, орієнтованих на отримання результатів світового рівня для їх використання в суспільній практиці.

Показано, що Б.Є. Патон опікувався розвитком усіх галузей наук: технічних, природничих, суспільно-гуманітарних. Цей внесок Б.Є. Патона більш детально висвітлено на прикладі науково-космічної галузі в післявоєнній Україні та в період її незалежності.

Розкрито діяльність Б.Є. Патона щодо розвитку кадрової та матеріально-технічної складової наукового потенціалу, його внесок у соціальний розвиток Академії, підготовку та підтримку наукової молоді, створення дослідно-експериментальної бази досліджень, забезпечення міжнародної науково-технічної співпраці вітчизняних учених у незалежній Україні, у формування київської школи наукознавства.

Підкреслено важливе значення Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014—2023 роки, розробленої за ініціативою Б.Є. Патона, в якій враховано історичні традиції та обґрунтовано відповіді на сучасні виклики. Наголошено, що хоча вона була уточнена і вдосконалена після обрання нового президента НАН України, але її основою залишається мережевоцентрична модель, яка має забезпечити поступове відродження Академії як науково-технологічної платформи інноваційного розвитку країни на базі пріоритетних фундаментальних досліджень і високих технологій.

Проте, як засвідчують міжнародні дослідження індексу глобальної конкурентоспроможності в продовж 2009–2018 рр., а також дослідження «Готовність до майбутнього виробництва 2018», безперервне зростання кадрового потенціалу інноваційного розвитку в Україні ніяк не впливає на результати державної політики покращення показників технологічної готовності до впровадження ключових технологій четвертої індустріальної революції («Індустрія 4.0»).

Обґрунтовано, що домінуючою державною політикою стратегічно-наукоємного поступу України має бути інтенсивне формування індустріально-аграрного ресурсно-компетентнісного потенціалу на ба зі технологій «Індустрії 4.0» для забезпечення їй продуктивної науко во-інноваційної конкурентоспроможності в сучасному глобальному соціально-економічному середовищі.

Ключові слова: наукові традиції Б.Є. Патона, Академія, мережевоцентрична модель організації діяльності Академії, фундаментальні дослідження, НДДКР, ракетно-космічна наука і техніка, наукова молодь, соціальний розвиток Академії, міжнародна співпраця вчених, концепція розвитку Академії.

Список літератури

  1. Онищенко О.С., Дубровіна Л.А., Маковецька О.К. та ін. Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б.Є. Патона. До сторіччя від дня народження. НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. Київ, 2018. 350 с.
  2. Б.Є. Патон: 50 років на чолі Академії. НАН України. Київ: Академперіодика, 2012. 776 с., 136 с.
  3. Paton B.E. et al. (Eds.) The National Academy of Sciences of Ukraine (1918—2018). The 100th Anniversary of Its Foundation. The National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv: Akademperiodyka, 2018. 332 p. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.366.332
  4. Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 1: Володимир Іванович Вернадський і Україна. Кн. 1: Науково-організаційна діяльність (1918—1921) / НАН України. Комісія з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського; Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського; Інститут історії України. Київ, НБУВ, 2011. 699 с.
  5. Добров Г.М., Стогний Б.С., Тонкаль В.Е. и др. Организация управления в Академии наук Украинской ССР: опыт и проблемы (1961—1986 гг.). АН УССР, Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки. Киев: Наук. думка. 1988. 354 с.
  6. Оноприенко В.И. Науковедение Г.М. Доброва: международный контекст и практика реформирования Академии наук УССР. Наука та наукознавство. 2019. № 3. С. 75—87. https://doi.org/10.15407/sofs2019.03.075
  7. Національна Академія наук України. Історія ракетно-космічної науки України. Київ: Фенікс, 2021. 456 с.
  8. Міжнародній симпозіум «Патонівські наукові традиції в світлі нових викликів науці». Наука та наукознавство. 2021. № 4. С. 3—6.
  9. Маліцький Б.А., Маліцький Є.Б. Про стан фінансування ракетно-космічної науки і техніки в Україні у світовому та національному вимірі: науково-аналітична доповідь. Київ: Фенікс, 2020. 48 с.
  10. Булкін І.О. Особливості фінансування науково-технічного розвитку військово-промислового комплексу в Україні. Наука та наукознавство. 2014. № 3. С. 23—38.
  11. Сайт Державної служби експертного контролю України. URL: http://www.dsecu.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=41874&cat_id=41873 (дата звернення: 02.12. 2021).
  12. Попович З.О. Нові аспекти в політиці адміністрації президента США щодо науки і технологій. Наука та наукознавство. 2021. № 2. С. 100—102.
  13. Реформы науки и техники в РФ и КНР: итоги и перспективы. Материалы Международного форума «Реформы науки и техники в КНР и РФ: теория и практика» (17— 18 октября 2005 г., Пекин (КНР)) / Под ред. Н.А. Ащеуловой, Бао Оу, Э.И. Колчинского. Санкт-Петербург: Нестор-История, 2009. 352 с.
  14. Добров Геннадій Михайлович (1929—1989). Збірник. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: Фенікс, 2004. 128 с.
  15. Богданов В.Л. Концепция развития НАН Украины на 2014—2023 гг.: учет исторических традиций и ответы на современные вызовы. Материалы Международного симпозиума «Национальные академии наук: современное состояние, проблемы, перспективы развития и приоритеты сотрудничества в рамках МААН» (Киев, Украина, 6—7 июня 2019 г.). Киев: Наш формат, 2019. С. 27—34.
  16. Богданов В.Л., Кубальський О.Н. Про концепцію розвитку Національної академії наук України на 2021—2025 роки. Вісник Національної академії наук України. 2021. № 12. С. 38—45.

Повний текст (PDF)