1.6

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ УМОВИ ПРИВЛАСНЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ БЛАГ

В.П. СОЛОВЙОВ
https://orcid.org/0000-0001-5087-9007
A.K. ЛИ
https://orcid.org/0000-0002-7465-8855

Nauka naukozn. 2020, 4(110): 76-87
https://doi.org/10.15407/sofs2020.04.076

Рубрика: Наука та інноваційний розвиток науки і суспільства
Мова: Українська
Анотація: Актуальність проблеми формування інститутів привласнення інтелектуальних благ обумовлена необхідністю розв’язання суперечностей між індивідуальними і соціальними нормами та правилами взаємодій творців і споживачів інтелектуальної продукції. Саме в такий спосіб можливо збалансувати індивідуальний і соціальний інтерес, що дозволить реалізувати інституціональні принципи управління інтелектуальною власністю відповідно до економічного статусу країни.

Відомо, що на сучасному етапі інституціоналізація відносин в сфері привласнення інтелектуальних цінностей здійснюється в умовах системи інституційних протиріч: всередині неформальних норм і правил; операційної діяльності формальних інститутів держави; між неформальними і формальними інститутами.

Авторське право, на відміну від патентного права і права торгових марок, не вимагає попередньої реєстрації для охорони – об’єкт авторського права охороняється в силу самого факту його створення, якщо це відповідає необхідним умовам. У зв’язку з цим розглядаються ситуації, коли закони про авторське право стосуються оригінальності об’єктивного вираження думок в об’єктивній формі у друкованому або письмовому вигляді, а також береться до уваги самовираження автора у створеному ним об’єкті.

Метою дослідження є виявлення механізмів впливу неформальних норм і правил використання інтелектуальної власності на становлення суспільно-правової форми відносин у сфері привласнення інтелектуальних цінностей в умовах країни з перехідною економікою, до категорії яких наразі належить Україна.

Формалізація відносин у сфері привласнення інтелектуальних благ в Україні сьогодні багато в чому успадковує застарілі правила, прищеплені суспільству за радянських часів, що перешкоджає встановленню правил, які відповідають нині чинним міжнародним зобов’язанням країни.

Аналіз процесу інституціоналізації системи привласнення інтелектуального продукту в різних типах економіки дозволив зробити висновок, що в умовах перехідних економік і економік, що розвиваються, економічна ефективність залишається невисокою через невизначеність не тільки юридичної доктрини, а й поведінки юридичних агентів. Підкреслено необхідність встановлення такої фінансової компенсації творцям інтелектуальної власності, яка робить порушення правил функціонерами-посередниками вкрай невигідним.

Доведено, що низький рівень розміру компенсації за порушення прав інтелектуальної власності, відсутність державного нагляду і контролю за обігом нематеріальних активів, якими є об’єкти права інтелектуальної власності в господарському обігу, фактично стимулюють правопорушення у цій економічній сфері діяльності. Найбільш ефективним шляхом подолання такого стану має бути створення спеціального органу державної влади.

Ключові слова: привласнення інтелектуальних благ, інтелектуальна власність, авторське право, оригінальність, нематеріальний актив, ринок інтелектуальної власності.

Список літератури

  1. Радбрух Г. Философия права. Пер. с нем. М.: Междунар. отношения, 2004.
  2. Якунина Э.Д. Развитие институциональных условий присвоения интеллектуальных благ. Финансы и кредит. 2005. № 7(211). с. 61—67.
  3. Шаститко А. Е. Новая институциональная экономическая теория. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2002.
  4. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. Пер. с англ. А.Н. Нестеренко. М.: Фонд экономической книги «Начала», 1997.
  5. University of London Press ltdv. University Tutorial Press ltd [1916] 2 Ch 601 (Цит. по: Ахмедов Г.А., Войниканис Е.А., Глазунова К.Д. и др. Основные тенденции развития права интеллектуальной собственности в современном мире, в том числе новые объекты интеллектуальных прав и глобальная защита. М., 2017) URL: https://www. rvc.ru/upload/iblock/85d/Trends_in_intellectual_Property.pdf. (дата доступа: 15.08.2020).
  6. Ахмедов Г.А., Войниканис Е.А., Глазунова К.Д. и др. Основные тенденции развития права интеллектуальной собственности в современном мире, в том числе новые объекты интеллектуальных прав и глобальная защита. М., 2017. URL: https://www. rvc.ru/upload/iblock/85d/Trends_in_intellectual_Property.pdf (дата доступа: 15.08.2020).
  7. Бьюкенен Д. Политический доход, бюрократическая рента и право голоса // Бьюкенен Д. Произведения. Пер. с англ. серия: «Нобелевские лауреаты по экономике». Т. 1. / Фонд экономической инициативы; Гл. ред. кол.: Нуриев Р.М. и др. М.: «Таурус Альфа», 1997. URL: http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn.pl?type=in&links=./ in/buchanan/works/buchanan_w3_9_4.txt&img=works_small.gif&name=buchanan&list_ file= (дата доступа: 15.08.2020 р.).
  8. Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Авторское право. М.: Юридическая литература, 1957.
  9. Корецкий В.И. Авторские правоотношения в СССР. Сталинабад, 1959.
  10. Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: моногр.: у 2 ч. ч. 1 / За ред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракі. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008.
  11. Біла книга. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України. Андрощук Г.О., Дем’яненко О.В., Жиляєв І.Б., Сахарова Л.В., Полохало В.І. (упорядкування). К.: Парламентське вид-во, 2008, 448 с.

Повний текст (PDF)