1.3

ТИПІЗАЦІЯ СИСТЕМ СТАЛОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЇХНІХ БАЗОВИХ МОДЕЛЕЙ

В.В. МИКИТЕНКО
https://orcid.org/0000-0002-8212-9777

Nauka naukozn. 2022, 3(117): 21–35
https://doi.org/10.15407/sofs2022.03.021

Рубрика: Наука та інноваційний розвиток науки і суспільства
Мова: Українська
Анотація: Уперше виділено та формалізовано три базові типи систем сталого господарювання (локальні, регіональні, національні) без урахування «шумових інформаційних й логістичних зв’язків» за допомогою математичних символів (пропозиційних змінних) в якості мета-апарату опису управління сталим розвитком як можливого методу визначення і оцінювання характеристик і взаємозалежностей між елементами великих складних систем. Це дозволило отримати описові концептуально-аналітичні моделі типових систем, які за певних умов відображають процес їх функціонування з достатнім ступенем наближення на рівні розуміння й сприйняття.

Обґрунтовано методологічно важливі положення виконання процедур формалізації базових типів систем сталого господарювання із застосуванням формалізованої мови апарату математичної логіки з метою опису управління господарською діяльністю за принципами постнекласичного підходу до полісуб’єктного управління природними ресурсами. Це забезпечило прийнятну стислість інтерпретації світоглядно-методологічної й концептуально аналітичної інформації та дало змогу: а) оцінити характер досліджуваних зв’язків у межах систем сталого господарювання на трьох рівнях (локальному, регіональному та національному); б) встановити наявність взаємозв’язків між елементами; в) зафіксувати логічну структуру математичних виразів і образів у межах складно організованих систем.

Схему алгоритму формалізації базових типів систем сталого господарювання пропонується реалізовувати у п’ять етапів: 1) змістовний концептуальний опис основних елементів системи; 2) визначення сутності та змістовності функціональних складових елементів системи за блоковим принципом; 3) формування першого автономного блоку в якості імітатора внутрішніх ресурсів, резервів і можливостей системи та найвагоміших факторів зовнішнього й внутрішнього впливу; 4) ідентифікація другого автономного блоку системи, що є моделлю процесу функціонування системи за наслідками вибору та практичної реалізації множиною суб’єктів сталого господарювання своєї поведінки; 5) побудова третього автономного блоку в якості конкретного рівня складності механізмів, що визначають і забезпечують результативність реалізації певного типу системи.

Ключові слова: типова система сталого господарювання, суб’єкти сталого господарювання, природно-ресурсні активи, форсайтні технології, пропозиційні змінні.

Список літератури

  1. Хвесик М.А., Бистряков І.К. Фінансово-економічні важелі капіталізації природних ресурсів у контексті забезпечення прибуткового природокористування. Фінанси України. 2014. № 5. С. 29—47. 2014. № 5. С. 29—47.
  2. Хвесик М.А., Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Просторова організація та напрями використання природного багатства України. Економіка України. 2016. № 7 (656). С. 46—65.
  3. Бистряков, І.К., Клиновий, Д.В. Бізнес-екосистемний концепт забезпечення сталого господарювання. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2020. № 8(27). С. 21—27. https://doi.org/10.37100/2616-7689/2020/8(27)/3
  4. Коваль В.В., Микитенко В.В. Стале господарювання: детермінанти та технології управління: монографія. Одеса: ПНЦ НАН України і МОН України, 2021. 156 с.
  5. Квітка С.А. Форсайт в публічному управлінні: методи і перспективи реалізації в Україні. Аспекти публічного управління спекти публічного управління. 2018. Т. 6. № 8. С. 56—70. https://doi.org/10.15421/151847
  6. Федулова Л.І. Форсайт: сучасна методологія технологічного прогнозування. Економіка і прогнозування. 2008. № 3. С. 106—120.
  7. Економічні системи: в 6 т. / За ред. Г.І. Башнянина. Т. 5. Львів: Ліга-Прес, 2014. 428 с.
  8. Бистряков І.К., Микитенко В.В. Забезпечення стійкості господарських систем на основі домінант гомеостазу. Наука та наукознавство. 2021. № 2 (112). С. 29—41. https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.029
  9. Микитенко В.В. Фізична економія в системі забезпечення сталого господарювання. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2020. № 8 (27). С. 28—34. https://doi.org/10.37100/2616-7689/2020/8(27)/4
  10. Микитенко В.В., Драган І.О., Драган І.В. Формування механізмів управління забезпеченням сталого господарювання. Економіка, управління та адміністрування. 2021. № 3(97). С. 47—52. https://doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-47-52
  11. Микитенко В.В. Форми та засоби організації просторового управління природноресурсними активами в Україні. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2018. № 3—4 (22—23). С. 87—95.
  12. Кравченко М.Г. Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року як джерело екоресурсного права України. Право і суспільство. 2018. № 4. С. 174—179.

Повний текст (PDF)