ТЕМАТИЧНЕ ЯДРО ПУБЛІКАЦІЙ ДОСЛІДНИКА: НАУКОМЕТРИЧНИЙ ПІДХІД
С.Г. БУБЛИК
https://orcid.org/0000-0002-8463-9981
Nauka naukozn. 2019, 4(106): 52-67
https://doi.org/10.15407/sofs2019.04.052
Рубрика: Наукометрія
Мова: Українська
Анотація: Бібліометричні профілі дослідників формуються з різних за тематичною спрямованістю наукових публікацій. Найбільш впливові із публікацій утворюють тематичне ядро бібліометричного профілю дослідника. Актуальним завданням наукометрії повинен стати не лише моніторинг публікаційної активності певного дослідника чи визначення його h-індексу, а й дослідження тематичного ядра його публікацій. Мета статті — провести наукометричне оцінювання тематичного ядра публікацій дослідника. Для досягнення поставленої мети проведено модифікацію методів лінгвостатистичного аналізу тематичної концентрації слів у тексті та h-індексу для обґрунтування визначення тематичного ядра публікацій. Для формування профілю дослідника (румунського фізика-лінгвіста Іоана-Йовітца Попеску) використовувалися дані бібліометричної бази Google Scholar. Їх використання пояснюється простотою доступу до бібліометричних профілів; можливістю охоплення матеріалів конференцій та неангломовних публікацій, а також проведення ретроспективного аналізу динаміки посилань на публікації та h-індексу.
Поява публікацій з різних напрямів досліджень у тематичному ядрі поточного бібліометричного профілю дослідника є не випадковою подією, а наслідком певних закономірних процесів формування тематичних ядер за окремими тематичними напрямами (дисциплінарними, галузевими чи міждисциплінарними). Встановлення переліку всіх основних тематичних публікацій розширює можливості для об’єктивного оцінювання творчого різноманіття дослідницької діяльності ученого. Показано, що тематичне ядро бібліометричного профілю дослідника презентує всі основні тематичні напрями його досліджень. Використання тематичного ядра публікацій як методичного інструменту збільшує можливості бібліометричного та наукометричного аналізу публікаційної діяльності дослідника. Отримані результати свідчать, що більш важливим в оцінюванні ефективності дослідницької діяльності може стати визначення переліку публікацій, які складають тематичне ядро бібліографічного профілю дослідника, ніж його h-індексу.
Ключові слова: наукометрія, h-індекс, тематичне ядро публікацій, бібліометричний профіль дослідника
Посилання:
1.Рибачук В.П., Грачов О.О., Кухтенко Т.О., Віденіна Н.Г. До питання щодо визначення загальних та особливих бібліометричних характеристик наукової діяльності вчених. Наука та наукознавство. 2005. № 4. Додаток. С. 105—112.
2.Порев С.М. Між наукою і грою. Політика досліджень, університети і підприємницькі екосистеми: моногр. К.: «Малотиражка», 2018. 179 с.
3.Rybachuk V., Quist G. Classification of individual age-phase dynamics profiles of researchers’ scientific activity. Science and Science of science. 2013. No 3. P. 55—62.
4.Мриглод О.І. Від фізики до наукометрії: задачі аналізу складних систем (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 року). Вісн. НАН України. 2017. № 7. С. 54—63. DOI: 10.15407/visn2017.07.054. https://doi.org/10.15407/visn2017.07.054
5.Налимов В.В., Мульченко З.М. Наукометрия. Изучение науки как информационного процесса. М.: Наука, 1969. 192 с.
6.Боргоякова К. С. Методика определения цитируемости научных публикаций исследователя. Библиосфера. 2017. № 1. С. 103—109. DOI: 10.20913/1815-3186-2017-1-103—109. https://doi.org/10.20913/1815-3186-2017-1-103-109
7.Чайковський Ю.Б., Сілкіна Ю.В., Потоцька О.Ю. Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина ІІ. Фактори, що впливають на кількісні показники наукометричних баз). Вісн. НАН України. 2013. № 9. С. 84—92.
8.Anauati V., Galiani S., Gálvez R.H. (2016). Quantifying the Life Cycle of Scholarly Articles Across Fields Of Economic Research. Economic Inquiry, Western Economic Association International, 2016. No 54(2). P. 1339—1355. April. DOI: 10.1111/ecin.12292. https://doi.org/10.1111/ecin.12292
9.Hirsch. J. An index to quantify an individual’s scientific research output. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2005. No 102. P. 16569—16572. https://doi.org/10.1073/pnas.0507655102
10.Sidiropoulos A., Katsaros D., Manolopoulos Y. Generalized Hirsch h-index for disclosing latent facts in citation networks. Scientometrics. 2007. No 72(2). P. 253—280. DOI: 10.1007/ s11192-007-1722-z. https://doi.org/10.1007/s11192-007-1722-z
11.Гуськов А.Е. Российская наукометрия: обзор исследований. Библиосфера. 2015. № 3. C. 75—86.
12.Порев С.М., Сандига І.В. Шлях науки університету: моногр. Київ: Хімджест, 2016. 112 с.
13.Lande D.V., Andrushchenko V.B., Balagura I.V. Wiki-index of authors popularity. arXiv preprint arXiv. 2017. 1702.04614.
14.Mingers J., Leydesdorff L. A review of theory and practice in scientometrics. European Journal of Operational Research. 2015. No 246(1). P. 1—19. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2015.04.002
15.Hirsch J.E. Does the h index have predictive power? Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2007. No 104(49). P. 19193—19198. https://doi.org/10.1073/pnas.0707962104
16.Redner S.J. On the meaning of the h-index (Letter). Stat. Mech. Theory Exp. 2010. 3. L03005. 1-6. DOI: 10.1088/1742-5468/2010/03/L03005. https://doi.org/10.1088/1742-5468/2010/03/L03005
17.Popescu I-I., Best K.-H., Altmann G. On the dynamics of word classes in text. Glottometrics. 2007. No 14. P. 58—71.
18.Popescu I.-I., Altmann G. Thematic concentration in texts. Issues in Quantitative Lingustics. 2011. Vol. 2. E. Kelih, V. Levickij, Y. Matskulyak (Eds.). (pp. 110—116). Lüdenscheid: RAM-Verlag.
19.Čech R., Popescu I.-I., Altmann G. Methods of analysis of a thematic concentration of the text. Czech and Slovak Linguistic Review. 2013. No 3. P. 4—21. https://doi.org/10.1524/glot.2013.0007
20.Čech R., Garabik R., Altmann G. Testing the thematic concentration of text. Journal of Quantitative Linguistics. 2015. No 22(3). P. 215—232. https://doi.org/10.1080/09296174.2015.1037157
21.Ruina Chen, Haitao Liu. Thematic Concentration as a Discriminating Feature of Text Types. Journal of Quantitative Linguistics. 2017. No 25(1). P. 1—24. DOI: 10.1080/09296174. 2017.1339441. https://doi.org/10.1080/09296174.2017.1339441
22.Popescu, Ioan-Iovitz. Google Scholar Citations (03.07.2019). Retrieved from https://scholar. google.com/citations?hl=ru&user=iqhVvzEAAAAJ&view_op=list_works.
23.Ioan-Iovitz Popescu. 80 years of life. Retrieved from http://www.iipopescu.com/.
24.Alonso S., Cabrerizo F.J., Herrera-Viedma E., Herrera F. h-index: A Review Focused in its Variants, Computation and Standardization for Different Scientific Fields. Journal of Informetrics. 2009. No 3. P. 273—289. DOI: 10.1016/j.joi.2009.04.001. https://doi.org/10.1016/j.joi.2009.04.001
25.Назаровець С.А. Аналіз цитувань в епоху 2.0. Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матер. III наук.-практ. конф. (Львів, 29 вер. 2011 р.). Львів, 2011. С. 202—208.
26.Ioan-Iovitz Popescu. Linguistic publications updated January 2019. Retrieved from http:// www.ram-verlag.eu/journals-e-journals/glottometrics/http://www.cechradek.cz/publ. html#Articles.
27.Popescu I.-I., Altmann G. Some aspects of word frequencies. Glottometrics. 2006. No 13. P. 23—46.
28.Garfield E. Journal impact factor: a brief review. Can. Med. Assoc. J. 1999. No 161. P. 979— 980.
29.Jacso P. Five-year impact factor data in the Journal Citation Reports. Online Information Review. 2009 (June). No 33(3). P. 603—614. https://doi.org/10.1108/14684520910969989
