sofs.org.ua › Про журнал › Архів › 2023 › №3(121) › 1.3

1.3

НАУКОВЕ ЦИТУВАННЯ: ІСТОРИЧНИЙ І ТЕОРЕТИЧНИЙ ЛАНДШАФТ

Т.О. ЯРОШЕНКО
https://orcid.org/0000-0002-2985-2333
А.Г. ЖАРІНОВА
https://orcid.org/0000-0003-3959-1074

Nauka naukozn. 2023, 3(121): 41—67
https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.041 

Рубрика: Наукометрія
Мова: Українська
Анотація: Проаналізовано роль наукового цитування як форми наукової комунікації в історичному контексті та в сучасних рамках парадигми відкритої науки; узагальнено типологію та класифікацію наукового цитування; зазначено основні недоліки, зокрема в спробах оцінювання результатів наукової діяльності на підставі кількісних показників цитування. Увагу зосереджено передусім на журналоцентричному цитуванні, оскільки наукова стаття в рецензованому журналі продовжує виконувати функцію основної атомної одиниці наукової комунікації. Наукова новизна отриманих результатів полягає в сучасній інтерпретації теорії наукового цитування, зокрема з огляду на новітні тенденції щодо контекстного аналізу цитування, сучасні технології та сервіси відкритої науки, які впливають на аналіз цитування та його застосування на макрорівні. Наукове цитування посідає важливе місце у процесі глобальної наукової комунікації, адже його аналіз дає змогу не лише здійснювати бібліометричне оцінювання результатів наукової діяльності на всіх рівнях (від індивідуальних дослідників до країн), а й усебічно аналізувати ідеї, концепції, інновації, соціальні системи організації знань і навіть прогнозувати розвиток науки на макрорівні за допомогою сучасних технологій, інструментів, сервісів і стандартів. Разом із тим потрібно відповідально ставитися до показників цитування, особливо в разі їх використання як критеріїв оцінювання та фінансування досліджень, зберігаючи розумний баланс між якісною (експертною) та кількісною оцінками. Результати проведеного дослідження сприятимуть розвитку теоретичної бази вітчизняної бібліометрії та наукометрії, а також можуть бути застосовані у відповідних проєктах, зокрема щодо Відкритого українського індексу наукових цитувань (OUCI).

Ключові слова: наукове цитування, відкрита наука, бібліометрія, наукометрія, індекс наукового цитування, наукова комунікація, база даних цитувань, Відкритий український індекс наукових цитувань.

Список літератури

  1. Gross P., Gross E. College Libraries and Chemical Education. Science. 1927. Vol. 66. No. 1713. P. 385—389. https://doi.org/10.1126/science.66.1713.385
  2. De Bellis N. Bibliometrics and Citation Analysis: from the Science Citation Index to Cybermetrics. Lanham, MD: Scarecrow Press, 2009. 415 p.
  3. Scholarly Metrics under the Microscope: from Citation Analysis to Academic Auditing / B. Cronin, C. R. Sugimoto (eds.). NJ: Information Today, 2015. 963 p.
  4. Waltman L. A review of the literature on citation impact indicators. Journal of Informetrics. 2016. Vol. 10 (2). P. 365—391. https://doi.org/10.1016/j.joi.2016.02.007
  5. Mingers J., Leydesdorff L. A review of theory and practice in scientometrics. European Journal of Operational Research. 2015. Vol. 246 (1). P. 1—19. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2015.04.002
  6. Zhao D., Strotmann, A. Foundations of citation analysis. Analysis and Visualization of Citation Networks. Springer International Publishing, 2015. P. 1—20. https://doi.org/10.1007/978-3-031-02291-3_1
  7. Garfield E., Sher I.H., Torpie R.J. The Use of Citation Data in Writing the History of Science. Institute for Scientific Information Inc., Philadelphia, Pennsylvania, USA, 1964. 76 p. https://doi.org/10.21236/AD0466578
  8. Garfield E. Citation Indexing — Its Theory and Application in Science, Technology, and Humanities. New York: John Wiley & Sons, 1979. 274 p.
  9. Cronin B. The need for a theory of citing. Journal of Documentation. 1981. Vol. 37 (1). P. 16—24. https://doi.org/10.1108/eb026703
  10. Cronin B. The Citation Process: the Role and Significance of Citations in Scientific Communication. Taylor Graham, 1984. 103 p.
  11. Beyond Bibliometrics: Harnessing Multidimensional Indicators of Scholarly Impact / B. Cronin, C. R. Sugimoto (eds.). The MIT Press, 2014. 480 p. https://doi.org/10.7551/mitpress/9445.001.0001
  12. Theories of Informetrics and Scholarly Communication: a Festschrift in honor of Blaise Cronin / C.R. Sugimoto, B. Cronin (eds.). De Gruyter, 2016. https://doi.org/10.1515/9783110308464
  13. Sugimoto C.R., Larivière V. Measuring Research: What Everyone Needs to Know. New York: Oxford University Press. 2018. 149 p. https://doi.org/10.1093/wentk/9780190640118.001.0001
  14. Merton R.K. The Sociology of Science: Theoretical and Empirical Investigations. The University of Chicago Рress, 1973. 636 p.
  15. Baldi S. Normative versus Social Constructivist Processes in the Allocation of Citations: A Network-Analytic Model. American Sociological Review. 1998. Vol. 63 (6). P. 829—846. https://doi.org/10.2307/2657504
  16. Cano V. Citation behavior: Classification, utility, and location. Journal of the American Society for Information Science. 1989. Vol. 40 (4). P. 284—290. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-4571(198907)40:43.0.CO;2-Z
  17. Bornmann L., Daniel H.-D. What do citation counts measure? A review of studies on citing behavior. Journal of Documentation. 2008. Vol. 64 (1). P. 45—80. https:// doi.org/10.1108/00220410810844150
  18. Garfield E. Can Citation Indexing be Automated? Essays of an Information Scientist. 1962. Vol. 73 (1). P. 84—90.
  19. Moravcsik M. J., Murugesan P. Some Results on the Function and Quality of Citations. Social Studies of Science. 1975. Vol. 5 (1). P. 86—92. https://doi.org/10.1177/030631277500500106
  20. Chubin D. E., Moitra S. D. Content Analysis of References: Adjunct or Alternative to Citation Counting? Social Studies of Science. 1975. Vol. 5 (4). P. 423—441. https://doi.org/10.1177/030631277500500403
  21. Voos H., Dagaev K. S. Are All Citations Equal? Or, Did We Op. Cit. Your Idem? Journal of Academic Librarianship. 1976. Vol. 1 (6). P. 19—21.
  22. Anderson M. H., Lemken R. K. Citation context analysis as a method for conducting rigorous and impactful literature reviews. Organizational Research Methods. 2023. Vol. 26 (1). P. 77—106. https://doi.org/10.1177/1094428120969905
  23. Golosovsky M. Citation Analysis and Dynamics of Citation Networks. Springer, 2019. https://doi.org/10.1007/978-3-030-28169-4
  24. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. Киев: Наук. думка, 1989. 301 с.
  25. Асєєв Г. Наукометрія, інформетрія, бібліометрія: визначення і розмежування. Бібліотечний вісник. 2016. № 2. С. 3—10.
  26. Бойченко М., Зінченко В. Наукометрія, бібліометрія і інфометрія: облік наукових досліджень і прогрес науки під кутом зору філософії стратегії глобального стійкого розвитку. Філософія освіти. Philosophy of Education. 2022. № 28 (1). С. 119—138. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-28-1-7
  27. Главчева Ю.М., Каніщева О.В., Борисова Н.В. Огляд методів та технологій інформетрії. Кибернетика и системный анализ. 2019. № 56 (3). С. 182—193. https://doi.org/10.1007/s10559-019-00158-z
  28. Копанєва В.О. Бібліотека в середовищі цифрової науки: системно-інтеграційна взаємодія / Наук. ред. О.С. Онищенко. Дніпро: Ліра-К, 2020.
  29. Костенко Л.Й., Жабін О.І., Копанєва Є.О., Симоненко Т.В. Наукова періодика України та бібліометричні дослідження. Київ: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, 2014.
  30. Мриглод О.І., Назаровець С.А. Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське. Вісник НАН України. 2019. № 9. С. 81—94. https://doi.org/10.15407/visn2019.09.081
  31. Симоненко Т.В. Наукометрія чи бібліометрія: питання термінології. Бібліотека. Наука. Комунікація: 100-річчя Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: матер. міжнар. наук. конф. (Київ, 6—8 листопада 2018 р.). Київ: НБУВ, 2018. С. 798—802.
  32. Ярошенко Т.О., Ярошенко О.І. Хто і як цитує молоді українські журнали (на прикладі двох журналів НаУКМА за даними Dimensions). Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2021. № 7. С. 84—99. https://doi.org/10.31866/2616-7654.7.2021.233303
  33. Ярошенко Т. Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки. Київ: Знання, 2010. 215 с.
  34. Wouters P. The signs of science. Scientometrics. 1998. Vol. 41 (1—2). P. 225—241. https://doi.org/10.1007/BF02457980
  35. Price D.J. de S. Little Science, Big Science. New York: Columbia University Press, 1963. 119 p. https://doi.org/10.7312/pric91844
  36. Czarniawska-Joerges B. A Narrative Approach to Organization Studies. SAGE Publications, 1998. https://doi.org/10.4135/9781412983235
  37. Smith L.C. Citation analysis. Library Trends. 1981. Vol. 30 (1). P. 83—106.
  38. Borgman C.L., Furner J. Scholarly communication and bibliometrics. Annual Review of Information Science and Technology. 2002. Vol. 36 (1). P. 2—72. https://doi.org/10.1002/aris.1440360102
  39. Boyack K.W., van Eck N.J., Colavizza G., Waltman L. Characterizing in-text citations in scientific articles: A large-scale analysis. Journal of Informetrics. 2018. Vol. 12 (1). P. 59—73. https://doi.org/10.1016/j.joi.2017.11.005
  40. Budi I., Yaniasih Y. Understanding the meanings of citations using sentiment, role, and citation function classifications. Scientometrics. 2023. Vol. 128. P. 735—759. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04567-4
  41. Lin C.-S. An analysis of citation functions in the humanities and social sciences research from the perspective of problematic citation analysis assumptions. Scientometrics. 2018. Vol. 116 (2). P. 797—813. https://doi.org/10.1007/s11192-018-2770-2
  42. Ikram M.T., Afzal M.T. Aspect based citation sentiment analysis using linguistic patterns for better comprehension of scientific knowledge. Scientometrics. 2019. Vol. 119. P. 73—95. https://doi.org/10.1007/s11192-019-03028-9
  43. Small H. Co-citation in the scientific literature: A new measure of the relationship between two documents. Journal of the American Society for Information Science. 1973. Vol. 24 (4). P. 265—269. https://doi.org/10.1002/asi.4630240406
  44. Moral-Muñoz J.A., Herrera-Viedma E., Santisteban-Espejo A., Cobo M.J. Software tools for conducting bibliometric analysis in science: An up-to-date review. Profesional de la Información. 2020. Vol. 29 (1). https://doi.org/10.3145/epi.2020.ene.03
  45. Moravcsik M.J. Measures of scientific growth. Research Policy. 1973. Vol.  2 (3). P. 266—275. https://doi.org/10.1016/0048-7333(73)90006-1
  46. Zhu X., Turney P., Lemire D., Vellino A. Measuring academic influence: Not all citations are equal. Journal of the Association for Information Science and Technology. 2015. Vol. 66 (2). P. 408—427. https://doi.org/10.48550/arXiv.1501.06587
  47. Amsterdamska O., Leydesdorff L. (1989). Citations: Indicators of significance? Scientometrics. 1989. Vol. 15. P. 449—471. https://doi.org/10.1007/BF02017065
  48. Leydesdorff L. Theories of citation? Scientometrics. 1998. Vol. 43. P. 5—25. https://doi.org/10.1007/BF02458391
  49. Raan van T. Sleeping Beauties in Science. Scientometrics. 2004. Vol. 59 (3). P. 467— 472. https://doi.org/10.1023/B:SCIE.0000018543.82441.f1
  50. Simkin M.V., Roychowdhury V.P. Copied citations create renowned papers? arXiv preprint cond-mat/0305150. 2003. https://doi.org/10.48550/arXiv.cond-mat/0305150
  51. Ярошенко Т., Сербін О., Ярошенко О. (2022). Відкрита наука: роль університетів та бібліотек у сучасних змінах наукової комунікації. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. 2022. № 5 (2). С. 277—292. https://doi.org/10.31866/2617-796X.5.2.2022.270132

Повний текст (PDF)