1.4

ГРАЧОВ О.О., РИБАЧУК В.П.

Академічна форма організації науки: об’єктивні тенденції розвитку та антіакадеміческая критика

Мова статті: російська

Узагальнено результати попередніх досліджень з еволюції академічної форми організації науки в національному та світовому вимірах. Розглянуто історичні особливості і сучасні тенденції розвитку Національної академії наук України в контексті світового досвіду та політико-економічних і соціальних трансформацій в суспільстві. Підкреслено, що протягом своєї вікової історії Академія створила потужний науково-технічний потенціал, що забезпечив не лише високий рівень фундаментальних досліджень, а й практичну реалізацію результатів прикладних досліджень і розробок, домоглася світового авторитету і визнання. Показано, що і в наш час, незважаючи на перманентні кризові тенденції в економіці і суспільстві, НАН України залишається найпотужнішою і продуктивною науковою організацією країни. Про це свідчать об’єктивні статистичні дані, біб ліо метричні дослідження та експертні оцінки, в тому числі висновки зарубіжних експертів. При цьому Академія як і раніше є сприйнятливою до розроблення й імплементації сучасних конструктивних форм організації наукової діяльності та управління. Однак аналіз динаміки та змісту публікацій в друкованих та електронних медіа за 2016—2018 роки щодо проблем і доцільності реформування академічної науки в країні показав, що дискусія про це далеко не завжди ведеться на об’єктивній основі та в конструктивному плані. Зроблено висновок, що з позицій забезпечення прогресивного розвитку, конкурентоспроможності та національної безпеки України необґрунтованим і неприпустимим є формування в суспільній свідомості негативного ставлення до наукової діяльнос ті та спотвореного образу науки і НАН України.

Ключові слова: академії наук, Національна академія наук України, історія академічної науки, науково-технічний потенціал, дослідження і розробки, організація науки, фінансування науки, засоби масової інформації, медіа.

Повний текст (PDF)