УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК МОВА НАУКИ (У КОНТЕКСТІ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ КАРТИНИ СВІТУ)
А.М. КИРИЧЕНКО
https://orcid.org/0000-0002-4335-9588
З.В. СТЕЖКО
https://orcid.org/0000-0002-0172-4487
Nauka naukozn. 2024, 4(126): 40—50
https://doi.org/10.15407/sofs2024.04.040
Рубрика: Філософія науки
Мова: Українська
Анотація: Стаття присвячена обґрунтуванню продуктивності української мови як мови науки. Зазначено, що українська мова ще не набула гідного визнання у сфері наукової комунікації. Показано, що дослідження потенціалу науковості української мови відбувається крізь призму виявлення взаємозв’язку між науковою, концептуальною та мовною картинами дійсності, які формуються у межах міждисциплінарної та філософської методологічної парадигми; цей взаємозв’язок визначає об’єктивно-науковий та національно-маркований елементи наукового знання. Підкреслено, що маркування національно-культурними та ментальними ознаками відбувається у процесі концептуалізації наукових знань та їх матеріалізації у мові. Зазначено, що наукова ідея як задум втрачає автентичність у процесі конвертації (матеріалізації) у мову ще на етапі концептуалізації, а ступінь відповідності концептів та їх вербального вираження науковим поняттям залежить від культури мислення суб’єкта та потенціалу науковості лексики. Підставою для порозуміння науковців із різних мовних культур є універсальна семантика категорій, понять, термінів; вона відіграє роль інтернаціоналізмів, які формуються загальнонауковим способом осягнення дійсності (тобто логічністю мислення) і є іманентною рисою людини. Доведено закономірність лексичної безеквівалентності української мови щодо англомовних наукових термінів. Зроблено висновок, що українська мова за діапазоном можливостей наукового відтворення дійсності потенційно не поступається багатьом світовим мовам, тому має посісти гідне місце у вітчизняному й в світовому науковому просторі. Наведені положення можуть бути методологічним орієнтиром для українських учених у визначенні інформаційних джерел і концептуально-лінгвістичних засобів формування наукової картини дійсності.
Ключові слова: наукова картина світу, концептуальна картина світу, мовна картина світу, потенціал науковості української мови, лексична безеквівалентність, національне маркування
Список літератури
1. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови. Київ: Центр учбової літератури, 2016. 426 с.
2. Ткачук О.В., Наконечна Л.Б. Сучасне українське наукове мовлення. Івано-Франківськ: Видавець Кушнір Г.М., 2018. 160 с.
3. Шайковський О.В. Культурно-обумовлений характер мовної картини світу (на матеріалі української та англійської мови). Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). 2011. Вип. 95. C. 311—314.
4. Юдко Л.В. Мовна та концептуальна картини світу як відображення свідомості нації. Studia Linguistica. 2011. Вип. 5. Ч. 2. С. 292—298.
5. Яремчук А. Мовна картина світу — концептуальна картина світу — художня картина світу: параметричні ознаки й характер співвідношення. Studia Ukrainica posnaniensia. 2020. Т. VIІІ/1. С. 69—76. https://doi.org/10.14746/sup.2020.8.1.06
6. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням. Київ: Алерта, 2023. 536 с.
7. Бойко М.І. Українська комп’ютерна лексикографія: суспільні запити, проблеми та перспективи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2022. № 56. С. 12—15. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.56.3
8. Локтєв В.М. Наука і перемога, або війна як casus belli наукових реформ. Вісник НАН України. 2022 (6). С. 26—39. https://doi.org/10.15407/visn2022.06.026
9. Стежко Ю.Г. Philosophy of Postmodernism as a Marker of Modern Linguistic Methodology of Research on Interlinguistic Communication. Filosofja-Sociologija. 2023. Vol. 34. No 3. Р. 261—268. https://doi.org/10.6001/fi l-soc.2023.34.3.6
10. Дем’ян Я. Культура української наукової мови як наукова проблема. Молодь і ринок. 2022.№ 3 (211). С. 108—112. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2023.277510
11. Маліцький Б.А. Науковоцентрична державна політика як необхідний та ефективний інструмент покращення умов життя в Україні. Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). С. 18—34. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.018
12. Stezhko Z.V., Shalimova N.S. Problems and Prospects for the Formation of a General Methodology of Knowledge. Philosophical Reflections. Filosofja-Sociologija. 2022. Vol. 33. No 3. Р. 197—205. https://doi.org/10.6001/fil-soc.v33i3.4765
13. Kyrychenko A.M., Stezhko Z.V. The principle of contradiction in scientific and pedagogical research on AI (methodological aspect). Visnyk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies. No. 53. P. 78—85. https://doi.org/10.30970/PPS.2024.53.9
14. Соловйов В.П. Етика як продукт цивілізації та стрижень науки і соціального прогресу: уроки минулого і проблеми сучасності. Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). С. 102—120. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.102
15. Волкова С.В. Концептуальні домінанти міфолорного дискурсу (на матеріалі амеріндіанських міфів, легенд і казок). Концепти і контрасти. Одеса: «Гельветика», 2017. С. 416—427.
