1.4

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 

В.С. МАЛЬЦЕВ
https://orcid.org/0000-0001-9692-1143
Г.Є. КУЗЬМІНСЬКА
https://orcid.org/0000-0003-4060-4100  

Nauka naukozn. 2022, 1(115): 34—47
https://doi.org/10.15407/sofs2022.01.034

Рубрика: Наука та інноваційний розвиток науки і суспільства
Мова: Українська
Анотація: У статті надано огляд підходів до визначення поняття «конкурентоспроможність», розглянуто методологію та результати оцінювання конкурентоспроможності європейських регіонів на рівні ЄС та деяких країн-членів.

Основними джерелами інформації для аналізу є звіти Європейської комісії (ЄК) «Індекс конкурентоспроможності регіонів» за 2010 і 2019 роки, а також наукові роботи, присвячені методології побудови і розрахунку цього індексу у Великій Британії, Фінляндії та Польщі.

Надано докладний огляд зазначених підходів. Шляхом порівняння методології, викладеної у звітах ЄК за 2010 і 2019 роки, показано, що при оцінюванні регіональної конкурентоспроможності більш суттєвого значення набуває соціальний аспект. Проаналізовано результати оцінювання конкурентоспроможності регіонів ЄС-28 за методологією ЄК, наданою у звіті 2019 року, та виокремлено десять найбільш і найменш конкурентоспроможних регіонів ЄС-28. До першої десятки увійшли важливі ділові та фінансові центри з потужними університетами і кілька інших регіонів, де розташовані штаб-квартири банків і великих транснаціональних компаній. До другої десятки — регіони, які в основному знаходяться в Греції, Румунії та Болгарії. Ці регіони залишаються такими попри значні фінансові надходження, що свідчить про безперспективність їх подальшого розвитку за дотаційною схемою. Аналіз показав, що перевагами для регіонального розвитку в межах ЄС є великі міста, агломераційна економіка, високий рівень людського капіталу та інноваційна активність. Помітним також залишається поділ регіонів всього ЄС-28 на «північний захід» та «південний схід».

На основі даних звіту ЄК за 2019 р. проаналізовано залежність (у регіонах ЄС-28) між Індексом конкурентоспроможності регіонів та Індексом валового регіонального продукту, а також між Індексом конкурентоспроможності регіонів і нерівномірністю розподілу доходів.

За результатами аналізу підходів до оцінювання конкурентоспроможності регіонів авторами запропоновано їх класифікацію: факторний, результатний, інтегральний та комплексний. Зазначено, що більш інформативним є комплексний підхід, коли аналізуються обрані соціально-економічні фактори, на основі яких розраховується Індекс конкурентоспроможності регіонів, який порівнюється з результатними показниками.

Ключові слова: конкурентоспроможність, Індекс конкурентоспроможності регіонів, ЄС-28, Індекс валового регіонального продукту, нерівномірність доходів.

Список літератури

  1. Клименко С.М., Омельяненко Т.В., Барабась Д.О. та ін. Управління конкурентоспроможністю підприємства. Київ: КНЕУ, 2008. 520 с.
  2. Porter M.E. Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press, 1990. 426 p. https://doi.org/10.1007/978-1-349-11336-1
  3. Бобровська О.Ю., Серьогін С.М., Савостенко Т.О. та ін. Інноваційні підходи до забезпечення конкурентоспроможності регіонів у контексті активізації економічного розвитку / За заг. ред. О.Ю. Бобровської та Т.О. Савостенко. Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2013. 196 с.
  4. Gardiner B., Martin R., Tyler P. Competitiveness, Productivity and Economic Growth across the European Regions. Cambridge, 2nd rev. version. July 2004. 40 p. https://doi.org/10.4324/9780203607046
  5. Горячук В.Ф. Оцінка конкурентоспроможності регіонів України на основі результатного підходу. Регіональна економіка. 2011. № 1. С. 39—46.
  6. Kondratiuk-NierodzińskaM. Regionalnesystemyinnowacjiakonkurencyjność województwwPolsce. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku. Białystok, 2013. 308 s.
  7. Huggins R., Thompson P., Prokop D. UK Competitiveness Index 2019. 114 p. URL: http:// orca.cf.ac.uk/120234/1/R%20Hug gins%202019%20UK%20com petitive%20index% 20report%20March2019.pdf (дата звернення: 15.11.2020).
  8. Huovari J., Kangasharju A., Alanen A. Regional Competitiveness in Finland. 40th Congress of the European Regional Science Association: “European Monetary Union and Regional Policy” (August 29― September 1), 2000, Barcelona, Spain. 17 p. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/114862/1/ERSA2000_234.pdf (дата звернення: 15.10.2020).
  9. Wojarska M. Konkurencyjność województwa Świętokrzyskiego na tle pozostałych regio nów Polski. Studia I Materialy «Miscellanea Oeconomicae»: Uniwersytet jana Kochanowskiego w Kielcach. Rok 18. No. 3/2014. S. 129—143.
  10. Borkowicz K., Górniak S., Hofman B., Jakubowicz A. Pozycja konkurencyjna województwa Wielkopolskiego w kraju i Unii Europejskiej 2016. Poznań: Wielkopolskie Regionalne Obserwatorium Terytorialne. 2017. 167 s.
  11. Annoni P., Kozovska K. EU Regional Competitiveness Index (RCI) 2010. EUR 24346 EN. Luxembourg: Publications Office of the European Union; JRC58169. 2010. 286 p. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technical-research-reports/euregional-competitiveness-index-rci-2010 (дата звернення: 24.01.2020).
  12. Annoni P., Dijkstra L. The UE Regional Competitiveness Index 2019. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2019. 42 p. URL: https://ec.europa.eu/re gional_policy/sources/docgener/work/2019_03_rci2019.pdf (дата звернення: 28.01.2020).
  13. Dijkstra L., Annoni P., Kozovska K. A New Regional Competitiveness Index: Theory, Methods and Findings. Working Papers: A series of short papers on regional research and indicators produced by the Directorate-General for Regional Policy. European Union. Regional Policy. No. 02/2011. 28 p. URL: http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/work/2011_02_competitiveness.pdf (дата звернення: 22.02.2021).
  14. Олещенко В. Новітня політика Європейського Союзу у сфері соціальних прав. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. Вип. 1. С. 58—64. https://doi.org/10.36030/2664-3618-2020-1-58-64

Повний текст (PDF)