1.4

МАЛИЦЬКИЙ Б.А.

Хто і як повинен оцінювати наукові результати вченого

Мова статті: російська

У статті розкрито сутність підходу до оцінювання результатів діяльності вченого на основі показників цитованості, включаючи індекс Хірша, який широко застосовується у світі та пропагується в Україні. Наведено факти, що вказують на недопустимість ви ко ристання підходу на основі цих показників, оскільки вони не завжди об’єктивно відо бражають якість дослідження та публікаційну активність у престижних наукових жур налах, а також можуть бути сфальсифіковані у чиїхось корисних інтересах. Підкрес лено, що цей метод є привабливим для органів управління наукою своєю «простотою», адже для бюрократії від науки не важливо, що він не враховує інші наукові критерії со ціального, економічного, технологічного, організаційного і психологічного плану. Згуб ні наслідки для науки від його використання показано на прикладі Росії. Висловлено занепокоєння з приводу спроб деяких «псевдонаукознавців» нав’язати такий підхід українській науці, наведено аргументи з теорії та практики організації наукових дос ліджень і оцінювання праці вчених, які доводять його неспроможність. Зроблено висновок, що подібні методи вигідні насамперед державній владі, яка не звертає увагу на чи сельні проблеми вітчизняної науки, вирішення яких автоматично призвело б і до зростання показників міжнародної публікаційної активності українських учених.

Ключові слова: оцінювання, цитування, цитованість, імпакт-фактор, індекс Хірша, публікація, науковий журнал, наукове знання, вчений.

Повний текст (PDF)