sofs.org.ua › Про журнал › Архів › 2023 › №1 (119) › 1.6

1.6

СОЦІАЛЬНІ ТА ГНОСЕОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ І ТРАНСФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ЕТОСУ (на прикладі аналізу пандемії COVID-19)  

Л.В. РИЖКО
https://orcid.org/0000-0003-0967-5621

Nauka naukozn. 2023, 1(119): 57—68
https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.057

Рубрика: Наука України в умовах сучасних викликів і загроз: проблеми і пріоритети розвитку (підсумки та наукові доповіді міжнародного симпозіуму)
Мова: Українська
Анотація: На основі аналізу оглядів ЮНЕСКО, ОЕСР, результатів опитування «Академічна реакція на COVID-19», проведеного Міждисциплінарним науковим журналом «Frontiers in Public Health», інших джерел, присвячених проблемам науки, показано, що в умовах пошуку виходу з надзвичайних ситуацій, як-то пандемії та стихійні лиха, посилюється гносеологічна, праксеологічна та соціальна роль науки, зростає потреба в експертних рекомендаціях учених, активно використовуються методи та принципи «відкритої науки», пожвавлюється міжнародна співпраця та державно-приватне партнерство. Водночас експертам доводиться працювати в умовах «епістемологічної невизначеності», тобто неповної інформації, мінливої ситуації, обмеженого часу та іноді нечітко поставлених завдань. Тому висновки і рекомендації часто доводиться корегувати, що породжує проблеми довіри суспільства до науки, труднощі комунікації з владою. Важливим заходом, що сприятиме нівелюванню негативних явищ, є покращення наукової грамотності суспільства, зокрема керівників різних рівнів. Представники влади, засобів масової інформації та громадськості повинні володіти не лише фактологічними знаннями, а й компетенціями у методології науки: вони мають відрізняти завершені дослідження від попередніх результатів, експертні оцінки — від наукової та політичної публіцистики, а також розуміти логіку наукових дебатів і формування наукового консенсусу. Окрім того, пандемія провокує численні соціальні виклики і потребує використання міждисциплінарних знань, у т. ч. в соціальних і гуманітарних галузях, оскільки нагальними стають також проблеми психічного здоров’я, освіти, економіки, культури. Науковий етос в умовах соціальних і гносеологічних викликів є синтезом усіх відомих норм, але у формі, необхідній для розроблення ефективних механізмів подолання надзвичайних ситуацій. Набувають більшого значення норми колективізму, універсалізму та скептицизму, які уможливлюють колективний пошук способів подолання недуги та критичний розгляд усіх пропозицій, коли головна увага зосереджується на проблемах, пов’язаних із надзвичайними ситуаціями, активізуються консультативні та експертні функції науки.

Ключові слова: науковий етос, соціальні виклики, гносеологічні виклики, пандемія COVID-19, експертиза.

Список літератури

  1. Шнееганс С., Льюис Дж., Страза Т. Доклад ЮНЕСКО по науке. Наперегонки со временем: за более умное развитие — рабочее резюме. Париж: Изд-во ЮНЕСКО, 2021. 58 с.
  2. Science, Technology and Innovation Outlook. Times of Crisis and Opportunity. OECD, 2021. 15 р. https://doi.org/10.1787/75f79015-en
  3. Rijs C., Fenter F. Th e Academic Response to COVID-19. Front. Public Heals. 2020. No. 8. 53 р. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.621563
  4. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Москва: ACT, 2006. 873 с.
  5. Ziman J. Real Science: What It is, and What It Means. Cambridge University Press, Cambridge, 2000. 330 p. https://doi.org/10.1017/CBO9780511541391
  6. Macfarlane B., Cheng M. Communism, Universalism and Disinterestedness: Re-examining Contemporary Support among Academics for Merton’s Scientifi c Norms. Jour nal of Academic Ethics. January 2008. URL: https://www.researchgate.net/publication/226596731 (дата звернення: 20.12.2022).
  7. Горбулін В.П, Даник Ю.Г. Національна безпека України: фокус пріоритетів в умовах пандемії. Вісник НАН України. 2020. № 5. С. 3—18.
  8. Султанова Л. Ю., Желуденко М. О. Вплив пандемії COVID-19 на розвиток освітніх систем у глобальному, європейському та національному вимірах. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2020. Вип. 2(18). С. 171—183. https://doi.org/10.35387/od.2(18).2020.171-183
  9. Science, research and innovation performance of the EU 2022 — Building a sustainable future in uncertain times. European Commission. Manuscript July 2022. https://doi.org/10.2777/78826
  10. Aksoy C.G., Eichengreen B., Saka O. Revenge of the Experts: Will COVID-19 Renew or Diminish Public Trust in Science? IZA — Institute of Labor Economics. 2020. No. 13865. 68p. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/232617/1/dp13865.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
  11. Evans R. SAGE advice and political decision-making: ‘Following the science’ in times of epistemic uncertainty. Social Studies of Science. 2022. Vol. 52(1). Р. 53–78. https://doi.org/10.1177/03063127211062586
  12. Final report of the Swiss National COVID-19 Science Task Force (NCS-TF). Swiss National COVID-19 Science Task Force. March 2022. URL: https://sciencetaskforce.ch/ wp-content/uploads/2022/06/AbschlussberichtSTF29Mar2022-DE_en_fi nal.pdf (дата звернення: 02.01.2023).

Повний текст (PDF)