1.2

НАУКОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖУРНАЛУ «НАУКА ТА НАУКОЗНАВСТВО»: ДО 30-РІЧЧЯ ВИДАННЯ

Т.М. ВЕЛЕНТЕЙЧИК
https://orcid.org/0000-0003-2503-8040
А.І. РАДЧЕНКО
https://orcid.org/0000-0002-0276-6398
О.І. МРИГЛОД
https://orcid.org/0000-0003-4415-7061

Nauka naukozn. 2023, 3(121): 05—40
https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.005

Рубрика: Наукометрія
Мова: Українська
Анотація: Стаття містить результати вперше здійсненого комплексного дослідження журналу «Наука та наукознавство» з метою визначення основних етапів, особливостей і тенденцій його розвитку. Для досягнення мети опрацьовано метадані усіх матеріалів, надрукованих у журналі протягом періоду його існування (1993—2022 рр. і перші два номери 2023 р.). Задля цього створено базу даних опублікованих у журналі матеріалів, яка враховує низку параметрів: вид публікації (наукова стаття; інформаційна або хронікальна стаття; ювілейна стаття; інтерв’ю; інформаційне та/або коротке повідомлення; публікація архівних матеріалів; рецензія; коротка хроніка), рубрика публікації, автори, країна афіліації авторів, назва і мова основного тексту матеріалу. Аналіз найчастотніших слів у назвах опублікованих у журналі матеріалів свідчить про існування в ньому усталених тематичних традицій: у журналі переважно друкуються статті, присвячені розвитку науки в Україні, місцю вітчизняної науки у світі, інноваційній діяльності. Важливими темами другого десятиліття існування журналу стали історія НАН України, її роль у розвитку країни, зокрема економічному, національний науково-технологічний потенціал. Упродовж третього десятиліття особливої ваги набули дослідження розвитку науки в Україні у світовому контексті, необхідність визначення пріоритетів наукових робіт, значення особистості в науці. Аналіз «авторського колективу» журналу виявив наявність «ядра» з 20 найактивніших авторів, які співпрацювали з журналом тривалий час, опублікували на його сторінках 326 статей, тобто 23 %. Розрахунки даних щодо мережі співавторства показали, що до найбільшої компоненти зв’язності належить лише близько чверті всіх авторів. Аналіз числових характеристик мережі для трьох десятиліть історії журналу свідчить, що попри зменшення абсолютної кількості унікальних авторів у кожний період, частка взаємопов’язаних у найбільшій компоненті вузлів поступово зростає, а частка ізольованих вузлів (без зв’язків) за останній період (2013—2023) зменшилась. Виявлено, що діяльність журналу завжди супроводжувалась організаційними і технічними удосконаленнями: створення його версії у віртуальному просторі; входження до різних реферативних і наукометричних баз даних; застосування системи цифрових ідентифікаторів журналу, авторів, наукових статей; оптимізація структури відповідно до реальних обставин і викликів.

Ключові слова: науковий журнал, історія науки, наукометрія, Г.М. Добров, журнал «Наука та наукознавство», частотність слів, мережа співавторства.

Список літератури

  1. Маліцький Б.А., Храмов Ю.О. Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження). Наука та наукознавство. 2009. № 1. С. 3—8.
  2. Кавуненко Л.П., Велентейчик Т.М., Черногаєва О.Г. Бібліографічне дослідження наукової діяльності провідних наукознавців України. Наука та наукознавство. 2018. № 1. С. 43—60. https://doi.org/10.15407/sofs2018.01.043
  3. Rousseau R. Naukometriya, Nalimov and Mul’chenko. Collnet Journal of Scientometrics and Information Management. 2021. No. 15 (1). P. 213—224. https://doi.org/10.1080/09737766.2021.1943042
  4. Kokowski M. The science of science (naukoznawstwo) in Poland: the changing theoretical perspectives and political contexts — a historical sketch from the 1910s to 1993. Organon. 2015. No. 47. P. 147—237.
  5. Schubert A. Scientometrics: the research field and its journal. Organizations and Strategies in Astronomy. Astrophysics and Space Science Library. 2001. Vol. 266. P. 179—195. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-010-0666-8_122001
  6. Кавуненко Л.Ф., Велентейчик Т.Н., Кострица Е.П. Двадцатилетие международного научного журнала «Наука и науковедение». Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 9. Київ: Академперіодика, 2014. С. 46—50.
  7. Булкин И.А. Динамика предметной области исследований киевской школы науковедения в 90-е годы. Наука та наукознавство. 2003. № 1 (39). С. 149—153.
  8. Радченко А.І., Мриглод О.І. «Мінералогічний журнал»: 40 років історії. Мінерал. журн. 2019. 41, № 1. С. 3—14. https://doi.org/10.15407/mineraljournal. 41.01.003
  9. Радченко А.І. «Записки Українського мінералогічного товариства»: історія і перспективи. Зап. Укр. мінерал. т-ва. 2018. № 15. С. 19—28.
  10. Головач Ю., Красницька М., Мриглод О., Ровенчак А. Двадцять років Журналу фізичних досліджень. Спроба журналометричного аналізу. Журнал фізичних досліджень. 2017. 21, № 4. C. 4001. https://doi.org/10.30970/jps.21.4001
  11. Mryglod O. Scientometric analysis of Condensed Matter Physics journal. Condensed Matter Physics. 2018. 21(2). 22801: 1—18. https://doi.org/10.5488/CMP.21.22801
  12. Мриглод О.І. Від фізики до наукометрії: задачі аналізу складних систем (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 року). Вісник НАН України. 2017. № 7. С. 54—63. https://doi.org/10.15407/visn2017.07.054
  13. Lotka A.J. The frequency distribution of scientific productivity. Journal of the Washington academy of sciences. 1926. 16 (12). Р. 317—323.
  14. Головач Ю., Олємской О., фон Фербер К., Головач Т., Мриглод О. та ін. Складні мережі. Журнал фізичних досліджень. 2006. 10, № 4. C. 247—289. https://doi.org/10.30970/jps.10.247

Повний текст (PDF)