1.7

ВІДТВОРЕННЯ НАУКОВИХ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ УКРАЇНИ: ГЛОБАЛЬНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ВИКЛИКИ

Н.Б. ІСАКОВА
https://orcid.org/0000-0001-9632-8067  

Nauka naukozn. 2020, 1(107): 84-107
https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.084

Рубрика: Наука та освіта
Мова: Українська
Анотація: Стаття присвячена проблемі відтворення наукових кадрів вищої кваліфікації у національному та світовому контексті. На базі національної статистики, законодавчих документів та вторинної інформації проаналізовано стан та ефективність підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації в наукових установах та закладах вищої освіти на тлі світових тенденцій розвитку докторської освіти. Виявлено системні (характерні) ознаки української моделі, за якими вона відрізняється від існуючих моделей економічно розвинених країн. Зроблено висновок, що в Україні значною мірою збережена радянська система підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, яка характеризується централізованим державним регулюванням та контролем, обмеженими правами науково-освітянських закладів, відсутністю конкуренції програм підготовки, складністю та високою вартістю процедури захисту, що знижує загальний рівень якості підготовки та ефективності системи. Відсутність активного дослідницького середовища внаслідок недостатнього фінансування досліджень і розробок у закладах вищої освіти та науково-дослідних інститутах призводить до низького показника успішного закінчення аспірантури (27 % у закладах вищої освіти і 12 % у наукових інститутах). З’ясовано, що протягом 1993—2018 років спостерігалося стрімке зростання частки нових кандидатів і докторів наук у юридичних, педагогічних та економічних дисциплінах і зниження — у фізико-математичних, хімічних, біологічних, геологічних сільськогосподарських науках. Висунуто припущення, що політика підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації не інтегрована з політикою національних наукових та інноваційних пріоритетів та не відповідає світовим тенденціям.

Ключові слова: відтворення наукових кадрів, наукові кадри вищої кваліфікації, докторська освіта, докторська підготовка, аспірантура, докторантура, заклади вищої освіти, наукові інститути, дослідження і розробки.

Список літератури

  1. Бублик С.Г., Велентейчик Т.М., Гончарова Т.В. Світові тенденції розвитку системи вищої освіти та місце в ній дослідницького процесу. Наука та наукознавство. 2019. № 1. С. 46—67. https://doi.org/10.15407/sofs2019.01.046
  2. Bawa A., Gudmundsson H.K., Jayaram N. and Kiley M. Doctoral education in the era of globalization. Experience in Australia, Iceland, India, and South Africa. In: M. Nerad & B. Evans (Eds.). Globalization and its impacts on the quality of PhD education. Sense Publishers, 2014, pp. 129—159. https://doi.org/10.1007/978-94-6209-569-4_7
  3. Pearson M. Framing research on doctoral education in Australia in a global context. Higher Education Research and Development. 2005. No 24(2). P. 119—134. https://doi.org/10.1080/07294360500062870
  4. Andres L. et al. Drivers and interpretations of doctoral education today: national comparisons. Frontline Learning Research. 2015. No 3(3). P. 5—22.
  5. Hasgall A. et al. Doctoral education in Europe today: approaches and institutional structures. European University Association, Brussels, 2019. URL: http://hdl.handle.net/1854/ LU-8623363 (last accessed: 09.12.2019).
  6. Shin J.C., Postiglione G.F., Ho K.C. Challenges for doctoral education in East Asia: a global and comparative perspective. Asia Pacific Education Review. June 2018. Vol. 19. No 2. P. 141—155. https://doi.org/10.1007/s12564-018-9527-8
  7. Nerad M., Evans B. Globalization and its impacts on the quality of PhD education. Forces and forms in doctoral education worldwide. Rotterdam: Sense Publishers, 2014. https://doi.org/10.1007/978-94-6209-569-4
  8. Маргинсон С., ван дер Венде М. Новый глобальный страновой и институциональный ландшафт. Вестник международных организаций. 2010. № 3(29). С. 45—85.
  9. Маліцький Б.А. Прикладне наукознавство. К.: Фенікс, 2007.
  10. Малицкий Б.А., Исакова Н.Б. Проблема воспроизводства научных кадров. Демографія та соціальна економіка. 2005. № 2. C. 126—133.
  11. Лобанова Л.С. Системы подготовки научных кадров в европейских странах и Украине: сравнительный анализ в контексте формирования Единого европейского образовательного и научного пространства. К.: ДП «Информационно-аналитическое агентство», 2010. 100 c.
  12. Полякова Г.П. Деонтологічна підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. Кіровоград, 2011. 20 c.
  13. Регейло І.Ю. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Україні у ХХ — початку ХХІ століття: моногр. К.: Освіта України, 2014.
  14. Різник В.В., Різник Н.А. Національні особливості та закордонна практика підготовки наукових и науково-педагогічних кадрів. Young Scientist. 2017. № 10 (50). C. 525—529.
  15. Смолярова М.Л. Підготовка та державна атестація науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. 2008. Вип. 39. С. 383—387.
  16. Таланова Ж. Взаємозв’язок підготовки кадрів вищої кваліфікації і дослідницько-інноваційного потенціалу в регіонах України та країнах ОЕСР: статистично-кореляційний і порівняльний аналіз. Вища освіта України. 2009. № 1. С. 106—112.
  17. Терентьєва Н.О. Підготовка кадрів вищої кваліфікації для освітньої сфери у східноєвропейському регіоні. Пед. освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: зб. наук. пр. 2011. № 16(2). С. 18—21.
  18. Цвіліховський М.І., Грищенко В.А. Підготовка кадрів вищої кваліфікації з зоотехнії та ветеринарної медицини. Вісн. аграр. науки. 2007. № 1. С. 74—78.
  19. Education at a Glance 2019. OECD indicators. URL: https://www.oecd.org/education/ education-at-a-glance/ (дата звернення: 13.11.2019).
  20. Balan J. Graduate education in Latin America: The coming of age. International Higher Education. 2015. No 50. URL: https://doi.org/10.6017/ihe.2008.50.8002 (Last accessed: 16.10.2019).
  21. Shin J.C., Postiglione G.A., Ho K.C. Challenges for doctoral education in East Asia: a global and comparative perspective. Asia Pacific Education Review. June 2018. Vol. 19. No 2. P. 141—155. https://doi.org/10.1007/s12564-018-9527-8
  22. Kehm B.M. Germany. In: Nerad M., Heggelund M. (eds.). Toward a Global PhD? Forces and Forms of Doctoral Education Worldwide. Seattle: University of Washington Press, 2008. P. 19—35.
  23. ПарусінськийЯ. Ізольованістьукраїнськихвишів. Європейськіакценти. 2010. № 7. C. 1—8.
  24. ЛистМОН № 1/11-11767 від 08.09.2016 р. таЛистДепартаментуатестаціїкадріввищоїкваліфікаціїталіцензуванняМОН № 6.4-167 від 12.02.2019 р. СторінкиЄвгенаНиколаєва. URL: https://www.skeptic.in.ua/(дата звернення: 20.11.2019).
  25. Наукова та інноваційна діяльність України, 2018. Державна служба статистики України. 2019.
  26. Filtenborg E., Weichert S. (2019). Academics in Ukraine fighting against rampant misconduct. The Scientist. URL: https://www.the-scientist.com/news-opinion/academics-in-ukraine-fighting-against-rampant-misconduct (last accessed: 16.11.2019).

Повний текст (PDF)