1.8

ОЛЕКСАНДР БОГОМОЛЕЦЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ В ЧАСИ ЙОГО ПРЕЗИДЕНТСТВА (1930—1946)

Ю.К. ДУПЛЕНКО

Nauka naukozn. 2019, 3(105): 94-105

https://doi.org/10.15407/sofs2019.03.094

Рубрика: Історія науки і техніки

Мова: Українська

Анотація: Надано короткі біографічні відомості про засновника українського наукознавства Г.М. Доброва і поставлено запитання: «Як хлопець із провінції за умов ізоляції країни здійснив прорив у новій галузі гуманітарних знань?» Відповідь на нього надано шляхом аналізу трьох напрямів «прориву» Доброва у глобальний науковий простір у галузі наукознавства: закордонні публікації, особисте входження в міжнародну спільноту, активна діяльність на світовому рівні. Статтю присвячено постаті О.О. Богомольця, президента Академії наук України в 1930—1946 рр. Показано, що після закінчення медичного факультету Київського університету ключову роль у формуванні світогляду майбутнього вченого відіграв учень І.І. Мечникова, професор В.В. Підвисоцький, який керував кафедрою загальної патології. Як зазначається, саме зв’язок О.О. Богомольця з мечниковською школою викликав у нього інтерес до вивчення проблем імунітету і реактивності. Описано також вплив іншого новоросійського професора, М.Г. Ушинського, який долучив О.О. Богомольця до ідей видатного патолога В.В. Пашутіна та до бактеріологічних досліджень. Значну увагу приділено ролі О.О. Богомольця у перебудові структури Академії наук України: створенню інститутів замість окремих лабораторій, кафедр і кабінетів, забезпеченню їх сучасним обладнанням та залученню до них здібних молодих вчених. Аналізуються наукові праці вченого, присвячені насамперед вивченню реактивності організму в нормальному і патологічному стані. Підкреслено, що дослідження О.О. Богомольця сприяли розвиткові майже всіх галузей патологічної фізіології. Він створив концепцію фізіологічної системи сполучної тканини, розробив і запровадив у практику антиретикулярну цитотоксичну сироватку (АЦС) як ефективний лікувальний засіб при різних захворюваннях, де потрібна стимуляція захисних сил організму і репаративних процесів.

Ключові слова: Академія наук України, президент, загальна патологія, інститут, фізіологія, антиретикулярна цитотоксична сироватка.

Посилання:

  1. Васильев К.Г., Нуштаев И.А. Академик А.А. Богомолец в Одессе. Одесса: УНИИ. 80 с.
  2. Богомолец О.А. Научная школа Александра Александровича Богомольца. Математическое естествознание: фрагменты истории. Киев: Наук. думка, 1992. С. 247 — 291.
  3. Дупленко Ю.К. Старение: Очерки развития проблемы. Л., Наука, 1985. 187 с.
  4. Архів Президії НАН України. Ф. 251. Оп. 1. Спр. 179. Арк. 1—6 зв.
  5. Богомолец А.А. Основные направления моих работ. Арх. патологии. 1947. Т. 9. Вып. 3. С. 3—14.
  6. Ильгамов М.А., Саитова М.А. «Как путники у общего костра…». Академия наук Украинской ССР в Башкирии в годы Великой Отечественной войны. Вестник Российской Академии наук. 2001. Т. 71. № 6. С. 550—559.
  7. Архів Президії НАН України. Ф. 251. Оп. 1. Спр. 88. Арк. 297.
  8. Богомолець О.О. В перше півріччя Великої Вітчизняної війни (вступне слово на відкритті січневої сесії АН УРСР, 12 січня 1942 р.). Вісті АН УРСР. 1942. 1. С. 9—15.
  9. Піцик Н.Є. Людина великої мрії. Київ: Молодь, 1962. 304 с.
  10. ЦДАГО України. Ф.1. Оп. 14. Спр. 436. Арк. 16., Спр. 871. Арк. 5.
  11. Національна Академія наук України. 1918—2008: до 90-річчя від дня заснування / Голов. ред. Б.Є. Патон. Київ: Вид. КММ, 2008. 624 с.
  12. Архив РАН. Ф. 1585. Оп. 2. Спр. 134. Арк. 2—2 зв.
  13. Айзенман Б.Е. Институт микробиологии в годы войны. Микробиол. журн., 1993. Т. 55. № 5. С. 4—8.
  14. Архів Президії НАН України. Ф. 251. Оп. 1. Спр. 88. Арк. 5.
  15. ЦДАГО України. Ф.1. Оп. 23. Спр. 91. Арк. 44—68.
  16. НБУВ. ІА. Ф. 27. Оп. 2. Спр. 60. Арк. 177—177 зв.
  17. Архів Президії НАН України. Ф. 251. Оп. 1. Спр. 154. Арк. 5.
  18. Архів Президії НАН України. Ф. 251. Оп. 1. Спр. 179. Арк. 1—6 зв.
  19. ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 70. Спр. 239. Арк. 148.
  20. Дрозд В.Г. Ритми життя. К.: Молодь, 1977. 256 с.

Повний текст (PDF)