1.6

ОСМИСЛЕННЯ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОГЕННОГО ФАКТОРА НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ СФЕРУ

О.А. МEX

https://orcid.org/0000-0002-8550-8641

Н.O. MEХ

https://orcid.org/0000-0002-5846-505X

 

Nauka naukozn. 2020, 3(109): 78-91

https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.078

Рубрика: Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу

Мова: Українська

Анотація: У статті представлено спробу введення в науковий дискурс проблеми наслідків інтеграції результатів науково-технічного прогресу, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій, у життя людини.

Метою статті є осмислення та актуалізація передумов і наслідків впливу інформаційно-комунікаційних технологій на людину, виокремлення тих, які спричиняють зміни у соціально-психологічних та соціокультурних факторах, аналіз зворотного впливу людини на інформаційне суспільство, прогнозування подальших тенденцій. Джерелом інформації є наукознавчі та лінгвокультурологічні дослідження впливу науково-технічного прогресу на суспільство, соціально-психологічні та соціокультурні фактори. Використано загальнологічні наукові методи аналізу та синтезу проблеми, здійснено формалізацію результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень, порівняння існуючих експертних оцінок з метою виявлення суттєвих і другорядних аспектів проблеми. На підставі аналізу показано, що науковотехнічний прогрес, змінюючи навколишній світ людини, фундаментально скорегував її можливості щодо вибору інформації, її критичного аналізу, формування об’єктивних рішень. Людині та суспільству в цілому все більше надаються не дані для аналізу, а інформація у вигляді готових висновків. Залежність людини від інформаційних технологій ґрунтується на припущенні, що їх створення є природною проєкцією внутрішнього світу людини, її поглядів і мотивів. Тому ця залежність є зворотною стороною існуючої зони технологічного комфорту, умов життя і спілкування. Водночас конкуренція вимагає постійного оновлення людьми знань про технології, що тільки посилює цю залежність, проявом якої є підвищення особистих енергетичних витрат і психологічної втоми, виникнення проблем мотивації. Порушується одна з умов ефективного існування людини в інформаційній системі – синхронізація процесів оброблення інформації, що має негативні психологічні та соціокультурні наслідки. Зворотною тенденцією є лавиноподібне включення людини, через індивідуальні засоби комунікації, у процес створення інформації, що вже значно вплинуло на її якість, масштаби, суспільні погляди, пріоритети.

Зроблено висновок, що безпрецедентного рівня сягнули як взаємозалежність і взаємовплив людини і технологій, так і зміни у соціокультурній сфері. Наголошено на необхідності розширення наукових досліджень цієї залежності, негативних факторів, пов’язаних з її існуванням та використанням, пошуку шляхів покращення ситуації, які лежать в напрямі розвитку особистої та суспільної моралі, етосу людини та спільноти.

Ключові слова: науково-технологічна сфера, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-техногенний фактор, соціокультурна сфера, інтеграція, залежність, вплив.

Список літератури

  1. Cheng М. JPMorgan Chase has an AI copywriter that writes better ads than humans can [Electronic resource]. URL: https://qz.com/work/1682579/jpmorgan-chase-chooses-aicopywriter-persado-to-write-ads. (last accessed: 19.02.2020).
  2. Андрощук О.В., Кондратенко Ю.В., Головченко О.В., Ворона Т.О., Петрушен М.В. інформаційні технології та їх вплив на розвиток суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2014. № 1. С. 42—47.
  3. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. К.: Ун-т ім. Т. Шевченка, 1999.
  4. Еріксен Т. Тиранія моменту: швидкий і повільний час в інформаційну добу. Львів: Кальварія, 2004.
  5. Клодт Х. та ін. Нова економіка: форми вияву, причини і наслідки. К.: Таксон, 2006. 306 c.
  6. Кастельс М. (2007). Інтернет-галактика. Міркування щодо інтернету, бізнесу і суспільства. К.: Ваклер, 2007.
  7. Флюр О.М. (2004). Інтеграція України у світовий інформаційний простір. Автореф. дис. … канд. політ. наук. К.: Нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2004.
  8. Горова С.В. Особа в інформаційному суспільстві: виклики сьогодення. К.: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, 2017.
  9. Халамендик В.Б. Інформаційна гігієна як фактор збереження психічного здоров’я людини. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2008. Вип. 35. С. 83—91.
  10. Петрик В.М., Присяжнюк М.М., Компанцева Л.Ф. Сугестивні технології маніпулятивного впливу. К.: ВІПОЛ, 2011.
  11. Семиколенов В.М. (2006). Мораль в інформаційному суспільстві. Автореф. дис. … канд. філос. наук. Сімферопіль: Тавр. нац. ун-т ім. В.І. Вернадського, 2006.
  12. Почепцов Г.Г. Контроль над розумом. К.: КМА, 2012.
  13. Компанцева Л. Психолінгвістичний опис технологічного дискурсу нових медіа. Psycholinguistics. 2018. Vol. 23. № 2. P. 120—131.
  14. Почепцов Г.Г. Глобальні проекти: конструювання майбутнього. К.: Український центр політичного менеджменту, 2009.
  15. Cavazza F. Social Media Landscape 2017 [Electronic resource]. URL: https://fredcavazza. net/2017/04/19/social-media-landscape-2017/. (last accessed: 20.03.2020).
  16. Тоффлер Е. Третя хвиля. К.: Всесвіт, 2010.
  17. Почепцов Г.Г. Фейки та інші гібридні комунікації [Електронний ресурс]. URL: https://dt.ua/SOCIUM/feyki-ta-inshi-gibridni-komunikaciyi-268852_.html (дата доступу: 15.06.2020).

Повний текст (PDF)