1.5

НАУКА І СОЦІОКУЛЬТУРНА СФЕРА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СВІТІ: ТЕНДЕНЦІЇ, НАСЛІДКИ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

О.А. МЕХ
https://orcid.org/0000-0002-8550-8641
Н.O. МЕХ
https://orcid.org/0000-0002-5846-505X

Nauka naukozn. 2022, 1(115): 62—87
https://doi.org/10.15407/sofs2022.01.062

Рубрика: Актуальні проблеми сучасної науки
Мова: Українська
Анотація: Стаття присвячена актуальним проблемам, які формуються під впливом сучасних наукових досліджень, зокрема «проривних» відкриттів і створюваних на їхній основі нових видів техніки і технологій, аналізу стану взаємовпливу науки і соціокультурної сфери в епоху постіндустріальних трансформацій.

Наведено результати аналізу соціально-технологічних наслідків впливу наукових «проривів» на соціокультурну сферу в умовах розширення трансгуманістичної концепції, наростаючого дисбалансу між функціями науки, проблем сприйняття і розуміння ролі науки окремими людьми, рівня їх залежності від науково-технологічного прогресу, а також соціогуманітарна оцінка перспектив і наслідків цих тенденцій. Джерелами інформації для аналізу є наукознавчі дослідження щодо ролі науки в житті людини, взаємовпливу наукових і соціокультурних чинників, енциклопедичні та наукові статті, присвячені «проривним» науковим результатам, а також результати дослідницьких проєктів таких структур, як NASA, ESA, Darpa. На підставі аналізу показано, що сучасна хвиля наукових відкриттів не тільки творить черговий ланцюг технологічних трансформацій, а й дедалі ускладнює глокальний взаємовплив науково-технологічних і соціокультурних процесів. Головними її наслідками є повне нерозуміння більшістю людей сутності результатів сучасних науково-дослідних робіт, наростаюча біологічна та соціальна залежність людини і суспільства від техніко-технологічної компоненти.

До висновків належать положення про входження глобальної людської спільноти у складно передбачуваний етап науково-технологічних і соціокультурних трансформацій, які змінюють фундаментальні умови співіснування людини, техніки і технологій на основі трансгуманістичної концепції. Поряд із соціально-економічним і соціокультурним впливом, зв’язок науково-технологічного прогресу з людиною все активніше відбувається на фізичному рівні. Початок фундаментальних трансформацій людської природи через штучне покращення її якостей обґрунтовано породжує складні етичні питання та висновки про цивілізаційні ризики, пов’язані з фактом розділення людей за їх новою природою. Сформувався дисбаланс між функціями самої науки, коли світоглядна, соціальна і культурна функції поступаються виробничій. Гармонійне існування людини у новому постіндустріальному, цифровому світі, потребує усвідомлення ризиків, які походять від нової трансгуманістичної реальності, та підтримки концепції цілісного розвитку людського потенціалу — його фізичної, когнітивної та особливо духовної складових.

Ключові слова: наука, наукові прориви, соціокультурна сфера, науково-дослідні роботи, взаємовплив науки і соціокультурної сфери, науково-технічний прогрес, трансформації, людський геном, трансгуманістична концепція.

Список літератури

  1. Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського. Т. 8. Київ: Фенікс, 2011. 658 с.
  2. Сорокин П.А. Социальная и культурная динамика. Москва: Академический проект, 2017. 964 с.
  3. Parsons T. The Social System. Glencoe IL. The Free Press, 1951. 575 p.
  4. Мертон Р.К. Социальная теория и социальная структура. Москва: АСТ, Хранитель, 2006. 873 с.
  5. Луман Н. Социальные системы. Санкт-Петербург: Наука, 2007. 648 c.
  6. Кун Т. Структура научных революций. Москва: АСТ, 2003. 605 с.
  7. Фейерабенд П. Наука в свободном обществе. Москва: АСТ, 2010. 378 с.
  8. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. Москва: Прогресс, 1986. 542 с.
  9. Лейман И.И. Наука как социальный институт. Ленинград: Наука, 1971. 179 с.
  10. Добров Г.М. Наука о науке: начала науковедения. 3-е изд. доп. и перераб. Киев: Наук. думка, 1989. 301 с.
  11. Габриэлян Г.Г. Наука и ее роль в обществе. Ереван: Айпетрат, 1956. 339 с.
  12. Келле В.Ж. Структура общественного сознания. Москва: Знание, 1964. 48 с.
  13. Мечников И.И. Этюды оптимизма. Москва: Наука, 1964. 328 с.
  14. Potter V.R. Bioethics, the Science of Survival. Perspectives in Biology and Medicine. 1970. No. 14 (1). P. 127—153. https://doi.org/10.1353/pbm.1970.0015
  15. Амосов Н.М. Алгоритмы разума. Киев: Наук. думка, 1979. 224 с.
  16. Кундієв Ю. Біоетика — веління часу. Вісник Національної академії наук України. 2001. № 11. С. 11—16.
  17. Локтєв В., Трахтенберг І. Біоетика і псевдонаука. Вісник Національної академії наук України. 2010. № 10. С. 47—53.
  18. Кайку М. Майбутнє розуму. Наукові спроби осягнути, вдосконалити і підсилити інтелект. Львів: Літопис, 2017. 408 с.
  19. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. Москва: Моск. филос. фонд, 1998. 343 с.
  20. Попович М.В. Наука як частина культури. Вісник Національної академії наук України. 2007. № 6. С. 49—54.
  21. Кримський С. Наука як феномен цивілізації. Вісник Національної академії наук України. 2003. № 3. С. 7—20.
  22. Кисельов М.М., Гардашук Т.В., Грабовський С.І. Етика науки: виклики сучасності. Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2014. 248 с.
  23. Свідзинський А.В. Синергетична концепція культури. Львів: Афіша, 2013. 744 с.
  24. Сидоренко Л.І. Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі. Філософські проблеми гуманітарних наук. 2010, № 19. С. 121—125.
  25. Бернал Д. Наука в истории общества. Москва: Издательство иностранной литературы. 1956. 735 с.
  26. Шредингер Э. Наука и гуманизм. Ижевск: Регулярная и хаотическая динамика, 2001. 64 с.
  27. Пригожин И. Наука, разум и страсть. Знание — сила. 1997. № 9. С. 44—56.
  28. Холден Д.Б., Рассел Б. Дедал и Икар (Будущее науки). Ленинград: Петроград, 1926. 96 с.
  29. Ролз Дж. Теория справедливости. Москва: ЛКИ, 2010. 536 с.
  30. Mead C.A. Interview by Shirley K. Cohen. California Institute of Technology Archives. 1996. URL: http://oralhistories.library.caltech.edu/133/2/OH_Mead.pdf (дата звернення: 11.01.2021).
  31. Roco M.C., Bainbridge W.S. Converging Technologies for Improving Human Performance: Nanotechnology, Biotechnology, Information Technology and Cognitive Science. Dordrecht: Springer Science+Business Media, 2003. 468 p. https://doi.org/10.1007/978-94-017-0359-8
  32. Yuste R., Goering S. Four-ethical-priorities-for-neurotechnologies-and-Ai. Nature. 2017. Vol. 551. P. 159—163. https://doi.org/10.1038/551159a
  33. Drew L. The ethics of brain-computer interfaces. Nature. 2019. Vol. 571. P. 19—21. https://doi.org/10.1038/d41586-019-02214-2
  34. Fleming N. How neuroscience is breaking out of the lab. Nature. 2018. Vol. 563. P. 29—31. https://doi.org/10.1038/d41586-018-07201-7
  35. Рудзський С., Гульчій О. Геном людини: етичні та соціальні аспекти одного відкриття. Світогляд. 2006. № 1. С. 59—62.
  36. Архімандрит Кирило (Говорун). Українська публічна теологія. Київ: Дух і літера, 2017. 144 с.

Повний текст (PDF)