1.7

ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВЧЕНОГО, ІНЖЕНЕРА-ЗАЛІЗНИЧНИКА ДМИТРА ІВАНОВИЧА ЖУРАВСЬКОГО (1821—1891)

В.А. ЯНІН
https://orcid.org/0000-0002-6299-8924

Nauka naukozn. 2023, 4(122): 120—143
https://doi.org/10.15407/sofs2023.04.120

Рубрика: Історія науки і техніки
Мова: Українська
Анотація: У статті надано результати дослідження фактів наукової біографії видатного інженера-залізничника, будівничого перших в Україні дерев’яних залізничних мостів Дмитра Івановича Журавського. Актуальність дослідження обумовлена відсутністю комплексної історико-біографічної праці, присвяченої відтворенню повної біографії Д.І. Журавського. Шляхом вивчення архівних ресурсів з’ясовано основні віхи біографії ученого, етапи його науково-дослідної та організаційної роботи. Проаналізовано наукову-дослідну діяльність і основні наукові праці Д.І. Журавського; показано, що вчений виконував системні дослідження з будівництва дерев’яних залізничних мостів на залізницях Російської імперії, брав участь в організації залізничної промисловості та мостобудівної справи на залізничному транспорті. Представлено більш повну наукову біографію Д.І. Журавського. Надано тематичну класифікацію його науково-технологічних здобутків: а) будівництво залізниць, гідротехнічних споруд; б) залізничне мостобудування; в) будівельна механіка, опір матеріалів і теорія пружності. Документально підтверджено доробок ученого на початковому періоді будівництва мостів в Україні, особливо на південно-західних залізницях. Він полягає в тому, що Д.І. Журавський вивчив дію дотичних напружень у балці при згині і вивів формулу для їх визначення, яка носить його ім’я. Показано, що праці Д.І. Журавського з будівельної механіки заклали наукові основи мостобудування: його заслуга полягає не тільки у виконанні інженерних робіт у зведенні мостів, а й у тому, що ним започатковано експериментально-теоретичний метод у мостобудуванні, оснований на поєднанні теорії та практики, тобто науковий метод. Саме тому Д.І. Журавський має вважатись основоположником наукового методу в мостобудуванні, родоначальником прогресивної наукової школи мостобудування. У працях Д.І. Журавського з опору матеріалів введено в обіг принципово нове поняття — дотичне напруження, показано його важливе прикладне значення і надано поштовх до створення всієї теорії напруженого стану.

Ключові слова: Д.І. Журавський, залізничний транспорт, будівельна механіка, опір матеріалів, мостобудування.

Список літератури

  1. Гербель Н.В. Д.И. Журавский. Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. Санкт-Петербург: Тип. В. Безобразова и Комп., 1881. С. 390—397.
  2. Холодов Ф.Н. О развитии постройки подвижного состава для железных дорог. Труды Съезда главных по машиностроительной промышленности деятелей: Доклады. 1875. Вып. 1. С. 9.
  3. Панаев В.А. Воспоминания. Русская старина. 1901. Т. 107. № 7. С. 31—66.
  4. Журавский Д.И. О железных дорогах в России. Русский вестник. 1856. Т. 3. Кн. 1. С. 417—457.
  5. Речь профессора Л.Ф. Николаи. Известия Собрания инженеров путей сообщения. 1897. Т. 17. С. 71—75.
  6. Сытенко Н.А. Применение треугольной подкосной системы Д.И. Журавского английскими инженерами в Индии для железнодорожного Аттокского моста. Железнодорожное дело. 1885. № 2. С. 249—250.
  7. Сытенко Н.А. О Дмитрии Ивановиче Журавском. Железнодорожное дело. 1891. № 4. С. 445—446. https://doi.org/10.1038/044445c0
  8. Головачев А.А. История железнодорожного дела в России. Санкт-Петербург, 1881. 408 c.
  9. Чествование памяти инженера Дмитрия Ивановича Журавского. Сборник Института инженеров путей сообщения. 1899. Вып. 52. С. 1—32.
  10. Журавский Д.И. О мостах раскосной системы Гау: в 2 ч. Санкт-Петербург, 1855. Ч. 1. 114 с.
  11. Ракчеев Е.Н. Дмитрий Иванович Журавский: 1821—1891. Москва: Наука. 1984. 240 с.
  12. Бородин А.П. Д.И. Журавский: Некролог. Инженер. 1892. № 1. С. 43—44.
  13. Тимошенко С.П. История науки о сопротивлении материалов: с краткими сведениями из истории теории упругости и теории сооружений. Москва: Гостехиздат, 1957. 536 с.
  14. Тимошенко С.П. Прочность и колебания элементов конструкций. Москва: Наука, 1975. С. 644—651.
  15. Зворыкин Д.Н. Развитие строительной науки в СССР. Москва: Стройиздат, 1981. 293 с.
  16. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления: в 3 т. Киев: Тип. К.Н. Милевского, 1893. Т. 2. 560 с.
  17. Сборник постановлений по Министерству народного просвещения: в 17 т. Санкт-Петербург, 1864—1904; 2-е изд. Санкт-Петербург, 1875—1876. Т. 1. С. 31—66.
  18. Машинский С.И. Гоголь и «дело о вольнодумстве». Москва, 1959. 293 c.
  19. Сребницкий И. Физико-математический факультет. Гимназия высших наук и лицей князя Безбородько. Санкт-Петербург: Тип. В. Безобразова и Комп., 1881. С. 110—117.
  20. Журавский Д. К.А. Будзинский. Гимназия высших наук и лицей князя Безбородько. Санкт-Петербург: Тип. В. Безобразова и Комп., 1881. С. 232—233.
  21. Гербель Н.В. Д.И. Журавский. Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. Санкт-Петербург: Тип. В. Безобразова и Комп., 1881. С. 390—397.
  22. Ленинградский ордена Ленина институт инженеров железнодорожного транспорта имени академика В.Н. Образцова, 1809—1959. Москва, 1960.
  23. Мельников П.П. Сведения о русских железных дорогах. Красный архив. 1940. Т. 2. № 90.
  24. Saint-Venant B. Mémoire sur le calcul de la résistance et de la flexion des pièces solides. Comptes rendus Acad. Sci. 1843. Vol. 27. No. 18. P. 244.
  25. Тюлина И.А., Ракчеев Е.Н. История механики. Москва: Изд-во МГУ, 1962. 228 c.
  26. Журавский Д.И. О мостах раскосной системы Гау: в 2 ч. Санкт-Петербург, 1856. Ч. 2. 161 с.
  27. Zhuravskiy D.I. Bemerkungen uber Gitterlalken und volle Bleichbalken. Allgemeine Bauzeitung. 1861. No. 26. S. 108—117.
  28. Евграфов Г. Передовая роль русской школы мостостроения. Железнодорожный транспорт. 1949. № 4. С. 67—76.

Повний текст (PDF)