МАЛІЦЬКИЙ Б. А. Національна академія наук: феномен державності та творець нового знання

Оприлюднено Оприлюднено в 1, 4

В статті наведено авторські роздуми про науку і оцінку історичного досвіду розвитку НАН України. Надано відповідь прихильникам ліквідації Академії з переведенням її установ у підпорядкування універси- тетам, підкріплену фактами, що свідчать, як насправді відбувається процес інтеграції академічної та університетської науки. Надано огляд історії заснування Академії наук в Україні з висвітленням внеску в цей процес її першого президента В.І. Вернадського, вказано внутрішні та зовнішні для Академії чинники, що вплинули на характер її тематичної та функціональної еволюції у 20—40-х роках минулого століття. На- ведені дані та факти про Академію наук у різні періоди її післявоєнної історії (1946—1950 роки та післявоєнне відновлення, 60-ті роки та роз- гортання чергової науково-технічної революції, перетворення Академії під керівництвом Б.Є. Патона на мережево-центристську наукову та науково-технологічну платформу для національної інноваційної систе- ми, період незалежності України та діяльність Академії в нових еконо- мічних умовах) свідчать про різницю між характером її реорганізації за радянських часів, яка забезпечувала модернізацію Академії з урахуван- ням державницьких цілей, і вимогами сучасного українського уряду щодо реформування вітчизняної науки за відсутності чіткої довгострокової цільової стратегії економічного розвитку країни. Показано, що в умо- вах економічної кризи останніх десятиліть НАН України змогла зберег – ти науково-технічний потенціал в низці пріоритетних напрямів науки.

Повний текст (pdf)
Ключові слова: Національна академія наук України, університетська модель органі- зації науки, державність, Українська академія наук, Академія наук УРСР, наукові установи, фундаментальні дослідження, національна інноваційна система.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *